• News
  • Investigations
  • Online Store IUSTITIA
  • Real Estate agency
  • Petar Nizamov
  • Fitness & Wellness coach
  • Food Delivery
  • Charcoal retail
  • Firewood Wholesale
  • Charcoal Wholesale
  • Web Development agency
ar العربية dk Dansk de Deutsch gr Ελληνικά en English bg български cz Čeština es Español fr Français il עברית hr Hrvatski hu Magyar it Italiano lt Lietuviškai lv Latviešu valoda mk македонски јазик no Norsk Bokmål nl Nederlands pl Polski pt Português ro Română ru Русский sk Slovenčina si Slovenščina sr Српски језик se Svenska tr Türkçe ua Українська japan 日本語 thai ไทย iran فارسی china 中文 (中国) belarus Беларуская мова osterreich Deutsch Austria schweiz Deutsch Switzerland shqiperia shqiperia usa English USA bih Bosanski
الخميس, نوفمبر 19, 2026
شعار موقع إلكتروني مخصص للصحافة الاستقصائية والتحقيقات المتعمقة حول قضايا تهم الرأي العام
  • أعلن معنا مع JUSTICE – IUSTITIA.BG
  • نبذة عنا – وكالة الصحافة الاستقصائية IUSTITIA – بورغاس، بلغاريا
  • الشرق الأوسط اليوم | أخبار عربية
  • آخر الأخبار من بلغاريا
  • الأخبار من بورغاس بلغاريا
  • أخبار من بلغاريا
  • الأهم من بلغاريا
  • التحقيقات
  • الفساد في بلغاريا
  • التحليلات
  • مقابلة من بلغاريا
  • الرياضة من بلغاريا
  • السياسة في بلغاريا
  • النظام القضائي البلغاري
  • فيديوهات من بلغاريا
  • لياقة بدنية
  • محكمة المقاطعة – بورغاس ومكتب المدعي العام في بورغاس
  • مقالات علمية من بلغاريا
  • الشرق الأوسط اليوم | أخبار عربية
  • العربية
    • العربية
    • Dansk
    • Deutsch
    • Ελληνικά
    • English
    • български
    • Čeština
    • Español
    • Français
    • עברית
    • Hrvatski
    • Magyar
    • Italiano
    • Lietuviškai
    • Latviešu valoda
    • македонски јазик
    • Norsk Bokmål
    • Nederlands
    • Polski
    • Português
    • Română
    • Русский
    • Slovenčina
    • Slovenščina
    • Српски језик
    • Svenska
    • Türkçe
    • Українська
    • 日本語
    • ไทย
    • فارسی
    • 中文 (中国)
    • Беларуская мова
    • Deutsch Austria
    • Deutsch Switzerland
    • shqiperia
    • English USA
    • Bosanski
  • جهات الاتصال
No Result
View All Result
  • أعلن معنا مع JUSTICE – IUSTITIA.BG
  • نبذة عنا – وكالة الصحافة الاستقصائية IUSTITIA – بورغاس، بلغاريا
  • الشرق الأوسط اليوم | أخبار عربية
  • آخر الأخبار من بلغاريا
  • الأخبار من بورغاس بلغاريا
  • أخبار من بلغاريا
  • الأهم من بلغاريا
  • التحقيقات
  • الفساد في بلغاريا
  • التحليلات
  • مقابلة من بلغاريا
  • الرياضة من بلغاريا
  • السياسة في بلغاريا
  • النظام القضائي البلغاري
  • فيديوهات من بلغاريا
  • لياقة بدنية
  • محكمة المقاطعة – بورغاس ومكتب المدعي العام في بورغاس
  • مقالات علمية من بلغاريا
  • الشرق الأوسط اليوم | أخبار عربية
  • العربية
    • العربية
    • Dansk
    • Deutsch
    • Ελληνικά
    • English
    • български
    • Čeština
    • Español
    • Français
    • עברית
    • Hrvatski
    • Magyar
    • Italiano
    • Lietuviškai
    • Latviešu valoda
    • македонски јазик
    • Norsk Bokmål
    • Nederlands
    • Polski
    • Português
    • Română
    • Русский
    • Slovenčina
    • Slovenščina
    • Српски језик
    • Svenska
    • Türkçe
    • Українська
    • 日本語
    • ไทย
    • فارسی
    • 中文 (中国)
    • Беларуская мова
    • Deutsch Austria
    • Deutsch Switzerland
    • shqiperia
    • English USA
    • Bosanski
  • جهات الاتصال
No Result
View All Result
شعار وسيلة إعلامية متخصصة في الصحافة الاستقصائية، تنشر مقالات وتحليلات ومواد موثقة ذات أهمية عامة
No Result
View All Result

Ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв’ю з психоаналітиком Юрієм Прохаськом 2026

Юстиция Иванова by Юстиция Иванова
مارس 1, 2026
in Без категория
0
Ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком юрієм прохаськом 2026

Ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком Юрієм Прохаськом

Споделете в социалните мрежи / Споделете в социалните мрежи / Share in social media
Facebook X LinkedIn Reddit Telegram WhatsApp Email Print
 <em>Війна як один з найсильніших проявів людської трагедії після 24 лютого 2022 року змусила пережити те духовне піднесення, що його давні греки назвали "катарсисом". </em>

Попри очевидний жах усього, з чим без запрошення прийшли росіяни, українці на першому етапі повномасштабного вторгнення показали взірцеве єднання, взаємодопомогу та самоорганізацію.

Съдържание :

Toggle
  • “Все повернулось до звичайного стану різності”
  • “Якщо мене не любиш, то умри”
  • “Навчитися жити”
<em>Коли мріялось, що ця війна не може тривати надто довго, укріпити віру в перемогу могли навіть</em> <a target="_blank" href="https://life.pravda.com.ua/society/2022/07/20/249642/"><em>Пес Патрон</em></a><em>,</em> <a target="_blank" href="https://tabloid.pravda.com.ua/person/oleksiy-arestovich-vidpoviv-na-pitannya-yak-vijihav-iz-ukrajini-ta-chi-planuye-povertatisya-2002009/"><em>Арестович</em></a> <em>чи</em> <a target="_blank" href="https://life.pravda.com.ua/culture/2022/05/25/248806/"><em>Свята Джавеліна</em></a><em>. Або киянка, яка збила ворожий дрон, пожбуривши зі свого балкона слоїк із консервацією.</em>



<em>Як показують останні</em> <a target="_blank" href="https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/02/8019003/"><em>соцдослідження</em></a><em>, за чотири роки українці стають більш реалістичними у своїх сподіваннях. За даними січневого опитування, вже лише 20% респондентів очікували, що війна завершиться найближчими тижнями чи хоча би в першій половині 2026 року. Восени 2025 року таких було 33%, а в грудні – 26%.</em>



<em>"Українська правда" звернулась до психоаналітика, публіциста і перекладача Юрія Прохаська з питаннями про актуальний стан суспільства. </em>

В інтерв’ю УП він розповів про наші єднальність і посилення різностей, про звикання до війни. Про нарцисичну лють росіян до українців і дискомфорт, який відчуває Європа від України. А також про те, на чому тримаються українські спільнота й ідентичність.

“Все повернулось до звичайного стану різності”

– Влітку 2022 року ви казали, що українці переживають не сліпу лють, а праведний гнів, і це не дозволяє злості погубити нас зсередини. А що суспільство переживає сьогодні?

– Дуже складно говорити про суспільство загалом, бо суспільство завжди є умовністю, певним уявленням про цілість і цілісність, якого емпірично не існує. Тому суспільство завжди було такою категорією, навколо якої не було єдності навіть у самих соціологів.

Ми б не були людьми, якби не могли породжувати абстрактні поняття, абстрактні ідеї. І в тому числі такі, які пов’язані з уявленням про якісь цілості. Складно говорити про суспільство будь-коли, а в такі часи, як наші, й поготів, бо відбулося багато складних речей.

Очевидно, що будь-яке дуже сильне переживання не може тривати дуже довго, бо це понад сили. А ще більш нетривалими є такі переживання, які ми називаємо “колективними”. Ті, які можуть давати нам те відчуття спільноти, яке ми переживаємо доволі рідко. Яке є винятковими в тому сенсі, що тоді, як ніколи, ми відчуваємо справді існування тієї спільноти. Коли всі ми або більшість з нас відчувають одне й те саме. Коли ми кажемо: “Ага, отже, спільнота існує, раз ми всі охоплені”.

– Тож на яких переживаннях тримається зараз ця спільнота?

– Думаю, що відчуття праведного гніву втратило свої контури. А контури, знову ж таки, є чимось таким винятковим, що дає відчуття чіткості, виразності. Це відчуття є рідкість в житті взагалі. Зазвичай ми більше перебуваємо в сумнівах і в незнанні, ніж у цьому відчутті однозначної правди, однозначного розуміння того, що відбувається.

Не те, щоб це відчуття праведного гніву зникло, але ми не можемо його відчувати постійно, бо воно занадто сильне. І те саме є, наприклад, з ненавистю.

Ненависть до ворога є цілком необхідна. Вона підкреслює нам те, що ми є в становищі, коли на нас напали і нас хочуть знищити, і ми маємо право ненавидіти. Це право підкріплене спільністю цього переживання. Те саме стосується, наприклад, люті. Крім того, що вона є ненавистю, вона ще й дає міць. Вона мобілізує і дає силу.

На майже вже п’ятому році повномасштабної війни все неймовірно ускладнилося. І, як то зазвичай буває, повернулося до того стану суспільного, який є притаманніший – до звичайного стану різності.

Загалом різність не є нічим дивним, винятковим. І що сучасніше суспільство, то воно є різноманітніше, більше поділене на різні сегменти.

Ця тенденція до узвичаєння відповідає тому, що ми могли назвати, дуже умовно кажучи, “звикання до війни”. Воно не є нічим поганим, нічим добрим, а є просто необхідним. Коли ми довго живемо у становищі винятковості, то воно перестає бути винятковим.

І тут уже показуються різні стратегії. Одні, наприклад, замикаються у стражданні, переживають це як неймовірний гніт, заходять у глуху оборону страждання. Інші то переживають як вимогу тим більшої діяльності, тим більшої мобілізації, тим більшої відповідальності.

– Вимогу до себе чи до інших?

– І до себе, і до інших. Все залежить від людини.

Ще інші ховаються і принишкають, стають у таку позицію, що головне вижити, перечекати. Ще інші рятуються тим, що ми б могли назвати “ескапізмом”. Ще інші рятуються тим, що ми б могли називати “теорією змови”. Шукають якихось конструктів, які б могли дати відчуття, що вони щось розуміють. А раз розуміють, то можуть щось передбачити. Це дуже хисткий шлях.

Ще інші підпадають під ту тенденцію, яку давно-давно Фройд окреслив як “ідентифікація з насильником”. Відчувають таку конструкцію, що от, може би, справді варто було б скоритися і поступитися, і піддатися, бо зрештою чого там чинити далі спротив.

Ще хтось заходить у такий манійний захист, переживає локальні піднесення. А хтось намагається зберігати притомність духу і відчуття солідарності.

Ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком юрієм прохаськом 2026 boyimosya zrozumiti shto viyna zakinchitysya nashogo zh війна як один з найсильніших проявів людської трагедії після 24 лютого 2022 року змусила пережити те духовне... Iustitia. Bg ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком юрієм прохаськом 2026 2026-03-01 03:42:00 عدالة - iustitia. Bg
Юрій Прохасько: Недавно у Львові я був свідком сценки після одного з найсильніших обстрілів Львівщини. Я їхав у трамваї, який зненацька зупинився, тому що зник струм у мережі. У тому трамваї були пані, дуже гарно вбрані, виглядали освіченими й притомними. Вони почали голосно обурюватися: "Так це ж геноцид!". І так до мене звертаються: "Це ж геноцид, правда?". Я кажу: "Звісно, геноцид. Хто цього не бачить, що Росія чинить геноцид?". А вони: "Ні, ні! То наша влада здійснює геноцид". Тобто це обернення на протилежне, зміна місцями насильника і жертви
Фото: Ірина Середа, The Ukrainians

– Наскільки глибокі всі ці різності зараз?

– Якщо говорити про умовну спільність, спільноти, то мені здається, що вона є тепер в такому стані, що ці дуже різні різності посилилися, але разом з тим ще не сягнули такого стану і такого рівня, коли би розпалося єднальне. А чим є то єднальне, яке досі є сильніше від цих відцентрових тенденцій?

Мені здається, що єднальним є те переконання, що тільки так ми можемо вижити, тільки так ми можемо вистояти. Тобто далі чинячи спротив, далі зберігаючи цю солідарність, яка є, очевидно, дуже умовною, бо насправді ми бачимо дуже багато несолідарності, вже бодай у розподілі своєї відповідальності.

Хтось чується відповідальним щодо захисту. Хтось каже: “Так, але не сам я так, а коли мене покличуть” (мобілізують – УП). А хтось каже: “Ні, головне переховатися, перетерпіти за будь-яких умов”. Але всі ці три різності утримуються разом через усвідомлення, що може бути значно гірше.

Це дозволяє нам досі, попри відсутність отих сильних спільних афектів, які ми згадали на початку, почуватися спільнотою, яка хоче одного і того самого.

І це я ще зовсім не згадував політичного виміру. Політичні течії також підкреслюють ці різності, але це вже інша тема.

Читайте також: Повернення України. УП показує оцифровані в США столітні фотоархіви легіону Українських січових стрільців

“Якщо мене не любиш, то умри”

– У “Самостійній Україні” 1900 року Микола Міхновський ідеалістично писав: “Нам належиться будуччина. Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє національне індивідуальне я. Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли, через що були в нас і Берестечки, і Полтава”.

Ось ця будуччина вже настала чи ні?

– Сталося щось, що сконсолідувало ту необхідну більшість людей. Склалася та спільнота в її переважній більшості, яку ми можемо назвати українськими громадянами, для яких українське є тою вартістю, для якої варто власне жити і платити високу ціну.

Говорити про незворотність в історії є смішно і безвідповідально, але на найближчу мету, на найближчий час нашого життя і, можливо, життя ще кількох поколінь, мені здається, що прийшло нарешті усвідомлення для переважної більшості двох засадничих речей. Чим українці є неповторні, тобто чим вони різняться від інших. І чому це добре, і чому втратити цю неповторність було би згубно. І то має вимір і громадянський, і політичний, і культурний.

Багато хто бачить у цій війні остаточне горнило цієї ідентичності. Є люди, які завжди шукають доброго у злому, кажуть: “Так, так, війна – це жахливо, але війна нам нарешті дозволила викристалізуватися”. Вона нарешті створила дуже виразні відмежування і розмежування. Не на рівні афекту, сильного спільного переживання як лють, гнів, обурення. А на рівні інтерналізованої ідентичності, коли я розумію, чому українство є неповторне, які в нього переваги і чому було би недобре його втратити.

– Якщо ми кажемо про таке складне питання, як ідентичність, українська ідентичність, то я хотів би перевести його у наступну площину: чому росіяни нас настільки сильно, скажімо так, не люблять?

– Я би не побоявся більшого слова – ненавидять. Я думаю, що найгірше, що вони до нас відчувають, що вони не можуть нам пробачити і за що вони нас люто ненавидять, аж до бажання знищити, це є відчуття переконання в нашій зраді. Вони переконані, що ми зрадили іншу велику спільноту. Вони бачили нас її невилучними учасниками, аж до злиття. А ми наполягали на тому, що ми є іншими.

Тут наводяться порівняння з нарцисичним коханцем. Він переконаний, що його не тільки треба безумовно любити і не тільки йому треба бути вдячним, але що той, кого він оголошує коханим, є з ним одне. І коли той каже, що ні, я не є одне з тобою, і безумовна любов є твоєю фантазією, а тим паче бажання злиття, то він впадає в шалену лють.

Ця нарцисична лють є люттю стиглою. Це є лють жадоби зруйнування. То так виглядає: якщо ти мене не любиш, то умри. Якщо ти оголошуєш, що ти не є одним зі мною, то ти мусиш вмерти.

Це є дуже-дуже амбівалентні по суті переживання, тому що вони складні для самих росіян. Якщо ми є одне і іншого немає, і тут раптом те одне розщеплюється і заявляє, що воно є інше, то в межах такої логіки тоді треба вбити те інше в собі також. Але тоді це означає, що вони мусять визнати нашу інакшість.

Це дуже складна діалектика, і вона є смертельна. Вона є така архаїчна, така глибока, що тут на спроможності розрізнення вже нема місця і нема змоги. Тут панує архаїчна жадоба знищення. Де вже втрачається межа між тим, чи я нищу іншого, чи я вже нищу себе.

Коли вже доходить до такого, що я волію тоді вбити себе, тільки щоб не терпіти такої ганьби, такої гіркоти власного розщеплення. Краще я вб’ю себе разом зі своїм об’єктом ненависті, ніж відпущу його, ніж визнаю, що він є окремий від мене.

То є один зріз, і він мені здається найважливішим. Але є, звичайно, інші. Бо росіяни чудесно розуміють, що українці є в певному сенсі носіями всього того, чим вони б самі хотіли бути і що хотіли мати, але їм не вдається і не вдалося досі.

– Мабуть, це особливо стосується тих росіян, хто йде в Україну?

– Так, абсолютно. Вони бачать, що виявляється, що можна хотіти свободи і жити у свободі. І обстоювати свободу. І ця свобода не є химерою, як вони завжди оголошують. Вона є можлива і вона є реальна.

Навіть не конче говорити такими поняттями, як демократія чи ліберальна демократія, бо то для більшості нічого не означає. Але українці показали, що можна жити без ось цього патріархального підкорення, патріархальної зверхності. Вона не є єдиним і найкращим принципом вибудовування суспільних структур, як росіяни на цьому наполягають. Бо мусять наполягати, їм досі нічого іншого не вдавалося. Вони знають тільки таке, бо все інше розпадалося в хаосі.

А от в українців немає цього беззастережного, покірливого, патріархального принципу підкорення, але і хаосу не стається. І раз у них не стається хаосу, то треба їм внести цей хаос. Треба показати, що ні-ні-ні, ви помилялися, не можна жити так!

А раз ми кажемо, що та ні, можна, дивіться, ось живемо і тут дуже не зле, вони кажуть: “От тоді ми вам покажемо! За це вам буде хаос, спричинений не вами, а нами. Ми все зруйнуємо!”. І в цьому є дуже-дуже багато заздрості, дуже багато. А заздрість є не менш деструктивним переживанням, ніж помста.

– А щодо Заходу? Чому Захід може нам співчувати, нас поважати, ми собі приблизно уявляємо – через всю цю історію з “бастіоном Європи”. А за що нас там не люблять?

– Ми є проблемою, відкритою раною. А відкритих ран ніхто не любить. Рана то є заклик до того, щоб ту рану гоїти. Спільно гоїти, так? А це завжди тяжко і завжди неприємно. І Іноді на це не вистачає сили, так? Хочеться відвернутися від цього.

Крім рани ми є дзеркалом. Мені здається, за останні десять років українське суспільство зуміло стати таким нещадним дзеркалом для західних суспільств.

У тому сенсі, що виявилося, що все те, що вони про себе думали, переконували і себе так називали, виявилося вже напівмертим. А те, в чому вони нам відмовляли в нас, виявилося живішим, ніж їхнє напівмертве.

Це є також дуже незручне відкриття, коли виявляється, що багатій, який про себе думав, що він досі багатій, зверхньо ставився до гаданого жебрака. Казав: “Та що ти маєш? Що ти можеш, що ти вмієш? Ти ж жебрак, подивись на себе!”. А потім одного дня відкрили звіти з сейфів, і звітність показала, що все навпаки. Виявилося, що гаданий багатій є банкрот, а гаданий жебрак є тепер той, хто має.

Читайте також: Слова “пацанов”. Володимир Єрмоленко пояснює військові послання росіян українцям

“Навчитися жити”

– Повертаючись до питання ідентичності, я хотів би запитати у вас, чому так легко українці впустили в себе, продовжують впускати російську культуру?

– Тут принаймні два виміри. Один дуже інтимний, і він є виміром мови. Тієї першої імпрегнації (вбирання – УП) культури, яка пов’язана з раннім дитинством.

Все те, що відбувається в ранньому дитинстві, стає основою того, що ми потім називаємо рідністю. Того, що ще не має політичних конотацій, але є єдиним способом і таким дуже ніжним, дуже первинним способом формування ідентичності, яке пов’язано, власне, з чуттєвим сприйняттям.

Ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком юрієм прохаськом 2026 boyimosya zrozumiti shto viyna zakinchitysya nashogo zh 1 війна як один з найсильніших проявів людської трагедії після 24 лютого 2022 року змусила пережити те духовне... Iustitia. Bg ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком юрієм прохаськом 2026 2026-03-01 03:42:00 عدالة - iustitia. Bg
“З цією інтимною, первинною рідністю дуже важко, так би мовити, розлучитися. І дуже важко подолати, тому що подолання вимагає переосмислення. А переосмислення є процесом інтелектуальним, який пов'язаний з дорослістю і з гідністю. Люди кажуть, ну при чому тут мова, культура (до політики, до нападу росіян – УП)? Це якесь непорозуміння. Як я можу від цього відступитися?”
Фото: Маркіян Прохасько

А другий вимір – це, очевидно, постколоніальна теорія. Вона є добра тим, що враховує не тільки інтелектуальні конструкти, а й психічні процеси. Наприклад, відчуття меншовартості, вторинності, яке вміє дуже майстерно накинути імперіальна культура. Нікому не хочеться бути вартовим занедбаного посту.

<span>Навіть не говорячи про це вголос, імперіальна культура плекає це відчуття вторинності за допомогою різних механізмів, жорстких і м'яких, різних типів того, що</span> <a target="_blank" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B4%D1%8C%D1%94"><span>Бурдьє</span></a> <span>назвав "капіталами" – культурного, соціального, символічного. Коли є враження, що є така тверда валюта культури, яка чогось варта. І якщо ти з нею зідентифікований, то маєш належність до найкращого, що може бути в світі.</span>



<span>Для мене величезне відкриття, як і з яким невимовним ентузіазмом і захватом українці за ці роки війни відкривають власну культуру:</span> <em>"Боже, та то ж скарби! Та нам нічого не бракувало!".</em> <span>Це є те, що ми називаємо "вторинна ідентифікація". А де я був? Чому я досі не підозрював? Виявляється, що своє є, і воно є величезне, дуже-дуже-дуже вартісне.</span>



<span>Але звичайно, що завжди буде частина українців, для яких цей перехід буде маломожливим. Вони будуть далі стверджувати, що все це не поважно, не серйозно. Що є імперіальний канон, і це є тверда валюта. І якщо прагнеш надійного плавання, то, будь ласка, тримайся цього.</span>



<strong>– У давні часи ядром ідентичності була віра й церква як традиція, як інститут. Що є стрижнем сучасної ідентичності українців?</strong>



<span>– Знову ж таки, ідея ядра завжди пов'язана з ідеєю єдності й остаточності. Ядро мусить бути неподільне. Але вся сучасність, вся модерність – то є рух до того, що навіть ядро не є цілісним.</span>



<span>Я б сказав так, шо це ядро не є чимось одним, воно має дві компоненти. Одна є чуттєва, якесь відчуття рідності українського, яке ми відчуваємо і не можемо навіть достеменно сказати в чому.</span>



<span>Я тепер знов пережив цей різдвяний цикл. Знову слухав і співав сам дуже багато різних колядок з різних часів. І знову для себе зробив те дивовижне спостереження, що українство є якоюсь такою дуже давньою спільнотою, яка існує дуже-дуже давно приблизно на тих самих теренах.</span>



<span>І з тими теренами історично діялися дуже різні речі. Вони належали до різних утворень, підпадали під різні впливи. Але коли ми говоримо про той</span> <a target="_blank" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%81"><span>мелос</span></a><span>, наприклад, від Лемківщини до Сіверщини і до Слобожанщини, то він є дуже подібний. І це тяжко інтелектуально пояснити. Але це легко пережити чуттєво, коли ми їздимо Україною і якось розуміємо, що все це є наше. Коли відчуваємо рідність з людьми, які можуть говорити різними мовами, але називають себе українцями.</span>



<span>Є ще одна компонента цього ядра – інтелектуальна. Ми можемо себе виразно окреслити, не змішуючись з іншими сусідами. І виявом нас як спільноти є наполегливість бути собою, яку також тяжко пояснити.</span>



<span>Але ця</span> <a target="_blank" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"><span>персистентність</span></a><span>, це наполягання через віки на тому, що ми є собою, не тими, не цими, може мати різне інтелектуальне оформлення в різні часи. І в цьому моменті історії, мені здається, оформлення цієї інтелектуальної компоненти ядра ідентичності є таке, що ми є спільнотою свободи.</span>



<span>І ми не готові жити без свободи. Але це звучить дуже абстрактно, і воно може також мінятися. Є безліч прикладів того, які були часи несвободи, і як ми свободу самі зраджували, чи внутрішньо, чи зовнішньо.</span>



<span>Тому я гадаю, що не це прагнення до свободи є визначальним. Але є оце прагнення бути собою, яке повертається знову і знову, знову і знову. І часто воно не знаходить для себе взагалі ніякого інтелектуального оформлення.</span>



<strong>– Можливо, у тому і наша відмінність від росіян, що у нас немає "скрєп"? І навіть не можна щось одне назвати "ядром"?</strong>



<span>– Саме слово "скрєпи" вже виявляє ненадійність їхньої ідентичності. Тому що коли я перейнятий тим, щоб щось скріпити, я постійно підозрюю, що воно не кріпиться. І коли я вимушений винайти слово "скрєпи" – дуже огидне слово, непривабливе – це означає, що я перейнятий параноїдальним страхом розсипатися.</span>



<span>А сила нашої української ідентичності в тому, що ми не перейняті ідеєю розсипання.</span>



<strong>– В одному з інтерв'ю ви казали, що восени 2021 року мали дуже виразне передчуття великої війни, але майже всі ми тоді не хотіли бачити очевидного. Чого більшість з нас не хоче бачити зараз?</strong>



<span>– Я не знаю, я не певен. Бо то моє відчуття було підкріплено клінічно. Воно спиралося не тільки на мої власні інтуїції. Воно спиралося на сновидіння моїх пацієнтів і аналізантів. Є такий напрям у сучасному груповому психоаналізі, який називається "соціальне сновидіння" – social dreaming. І тоді для мене було цілковито ясно, коли приблизно з осені або з зими 2021 року мої пацієнти почали масово приносити оці сни про війну.</span>



<span>Наразі такого чогось виразного нема</span> <em>(пауза)</em><span>. Можливо, ми не хочемо, боїмося зрозуміти, що за нашого життя нам не судилося побачити те, що можна назвати "миром". Що війна в той чи інший спосіб не закінчиться за нашого життя ніколи. </span>

Це дуже тяжке уявлення, дуже неприємне. Від нього хочеться відцуратися, бо найбільше бажання людини полягає в тому, щоб зима нарешті скінчилася і прийшла весна. А що, як вона не прийде?

<strong>– Чи є в усьому цьому якась хороша новина?</strong>



<span>– Не знаю, чи є хороша новина, окрім вимоги принципу реальності. Тому що це усвідомлення є страшне. Ми кажемо, що за нашого життя не буде миру. Але, можливо, якщо це зрозуміти, то можна якось більше навчитися жити. Саме так – між життям і загрозою його втрати. І можливо, це дасть якийсь такий спосіб жити, який дозволить більше зберегти життя.</span>

Євген Руденко – УП

Ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв’ю з психоаналітиком Юрієм Прохаськом 2026 IUSTITIA.BG – Investigations 2009-2026 2026-03-01 03:42:00 Останні новини, світові новини, новини країни, найважливіші новини, останні новини, найважливіше, останнє дня, Правосуддя, Петро Нізамов, Пір’я, Петро Нізамов- Пір’я, Правосуддя bg, iustitia.bg, iustitia, iusticia, usticia, розслідування, Бургас, Болгарія, новини, термінові новини, новини дня, новини сьогодні, новини сьогодні, новини Болгарії, Новини з Болгарії, бліц-новини, головні новини, найважливіше, найбільш коментовані, останні новини, Бойко Борисов, новини, погода, коронавірус, новини, новини, погода, facebook, youtube, facebook, instagram, сьогоднішні новини, новини останньої хвилини, новини сьогодні, сьогоднішні новини, новини, новини bg, провідні новини, гарячі новини, новини bg, новинний сайт, всі новини, новини bg, новини останньої години, останні, останні новини bg, новини сьогодні, новини сьогодні, новини останньої години, останні новини, сьогодні, новини bg, новини, новини 24 години, vesti bg novini, світові новини, bird bg, bivol бг, бівол, труд бг новини, останні новини сьогодні, новини бг новини, привіт, Болгарія, герб політичної партії, Делян Пеєвський, скандальний, Болгарське національне телебачення, Вільна Європа, телебачення, скандал, ексклюзив, прямий ефір, прямий ефір зараз, тв, тв онлайн, телепрограма, бг, прямий ефір зараз, теленовини, онлайн, прямий ефір онлайн, суд, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, апеляційний суд Бургаса, прокурор Бургаса, прокуратура Бургаса, окружна прокуратура Бургаса, головний прокурор, Іван Гешев, прокурор Гешев, Цацаров, мвр Бургас, одмвр Бургас, одп Бургас, поліція Бургас, районна поліція Бургас, прокурор Цацаров, справи сгс, суд Варна, голова Верховного суду, судові рішення у цивільних справах, рішення у справах, суд Пловдіва, судове рішення, рішення у справах, Варна суд, кримінальні, справи, районні, рішення районного суду, робота в суді, голова Верховного суду, судді Верховного суду, Софійський суд, заступники суддів, Пловдів, Пловдівський суд, судді Пловдів, Верховний суд, Інспекторат Верховного суду, Вища судова рада, Верховний суд, Вища судова рада, адвокат, адвокат у кримінальних справах, адвокат у цивільних справах, адвокат у шлюбних справах, адвокат у адміністративних справах, кримінальне право, кримінальний процес, цивільне право, цивільний процес, адміністративне право, конституційне право,

Ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком юрієм прохаськом 2026 boyimosya zrozumiti shto viyna zakinchitysya nashogo zh 2 війна як один з найсильніших проявів людської трагедії після 24 лютого 2022 року змусила пережити те духовне... Iustitia. Bg ми боїмося зрозуміти, що війна не закінчиться за нашого життя – інтерв'ю з психоаналітиком юрієм прохаськом 2026 2026-03-01 03:42:00 عدالة - iustitia. Bg
Споделете в социалните мрежи / Споделете в социалните мрежи / Share in social media
Facebook X LinkedIn Reddit Telegram WhatsApp Email Print
Previous Post

Как работает теократическая система власти в Иране и кто может стать преемником Али Хаменеи 2026

Next Post

Іран анонсував “наступальну операцію” проти США та Ізраїлю через вбивство Хаменеї 2026

Next Post
Іран анонсував "наступальну операцію" проти сша та ізраїлю через вбивство хаменеї 2026

Іран анонсував "наступальну операцію" проти США та Ізраїлю через вбивство Хаменеї 2026

اترك تعليقاً إلغاء الرد

لن يتم نشر عنوان بريدك الإلكتروني. الحقول الإلزامية مشار إليها بـ *

  • Rating

فتش

No Result
View All Result
гугъл новини, гоогле новини, гугъл нюз, гъгъл нюз, google news, news google, google.bg, news.google.bg, Юстиция, новини, последното, най-важното, видео, телевизия, радио, Новини, петър низамов

أحدث المقالات

  • 9 فرق عسكرية وموسيقية من 8 دول في النسخة الثانية في مهرجان الدوحة الدولي للموسيقى والمشاة 2026
  • رئيس أركان القوات المسلحة القطرية يحضر ختام فعاليات التقييم الثاني لحلف شمال الأطلسي (NEL-2) 2026
  • بحضور وزير الأوقاف.. ندوة علمية تؤسس لمعايير منهجية لترجمة معاني القرآن الكريم 2026
  • "فري فيرنزي" تفتتح أول بوتيك لها في دول مجلس التعاون الخليجي بالدوحة 2026
  • سمو الأمير يحضر مأدبة عشاء الرئيس السويسري 2026
  • مؤسسة قطر تنظم معرض "حرفة" احتفاء بأصالة وقيم الحرف التقليدية 2026
  • سمو الأمير والرئيس السويسري يعقدان جلسة مباحثات رسمية 2026
  • حلبة لوسيل الدولية تعلن واحة الدوحة شريكا رسميا لها 2026
  • الداخلية: قانون المرور الجديد نقلة تشريعية لتعزيز السلامة وحماية الأرواح والممتلكات.. وخطة تعريفية لفئات المجتمع 2026
  • دوري نجوم بنك الدوحة.. الأهلي والشمال يتطلعان للفوز في مواجهتهما المرتقبة غدا 2026
  • وزارة التربية والتعليم تعزز الوعي بأنشطة الحضانات ودورها في تقديم الرعاية المتكاملة للأطفال 2026
  • الكشف عن تفاصيل كأس آسيا للنجوم الصاعدة لكريكت الرجال 2026 بالدوحة 2026
  • تدشين مشروعين وطنيين لتطوير التعلّم المدرسي والإرشاد الجامعي بالذكاء الاصطناعي 2026
  • مركز سبيا الطبي يعلن عن تأسيس مختبره الداخلي الجديد لإجراء اختبارات الحساسية 2026
  • منتخب هونج كونج يتوج بذهبية زوجي الرجال في بطولة آسيا الـ 28 للبولينج 2026
  • بمشاركة 100 خبير من 20 دولة.. تواصل فعاليات المؤتمر الافتراضي الدولي السابع "تكنو الابتكار" بالكويت 2026
  • بضغطة زر واحدة.. سلاح تركي يسقط 51 مسيرة ويغير حسابات المعارك 2026
  • سمو الأمير يستقبل نائب حاكم إمارة أبوظبي مستشار الأمن الوطني الإماراتي 2026
  • "أثر الفردان كوربوريشن" تستعرض مبادراتها من خلال أسبوع قطر للاستدامة 2026 2026
  • شخصيات فلسطينية لـ"الشرق": الجزيرة شاهدة على حرب غزة بألمها وصمودها 2026
  • بالأسماء.. الإعلان عن الـ 10 متأهلين إلى المرحلة النهائية من "أول الأوائل"  2026
  • سمو الأمير ورئيسة فنزويلا بالإنابة يعقدان جلسة مباحثات رسمية 2026
  • "لولو هايبرماركت" تحتفي بتراث المطبخ البولندي في قطر 2026
  • باحثون عرب يناقشون سبل الارتقاء بالكتاب وتعزيز حضور الثقافة 2026
  • جياني إنفانتينو: قطر آمنة ومستعدة لمونديال الناشئين 2026
  • توقيع اتفاقية إنشاء بيت خبرة خليجي في مجال الوقاية من الإصابات والرعاية الطارئة 2026
  • قطر تستعرض فرص تبادل الخبرات وتوسيع الشراكات الثنائية 2026
  • قطر للتأمين تحصد جائزة شركة العام لتأمين السيارات 2026
  • المركز القطري للصحافة يدعم مشروع تخرّج لطالبات الإعلام حول حماية الخصوصية 2026
  • قريباً..انطلاق مهرجان الدوحة الدولي للموسيقى والمشاة "دوحة تاتو" 2026
  • ديوان الخدمة: منظومة موحدة للابتكار بالجهات الحكومية بإطار مرجعي جديد 2026
  • ختام مميز للبطولة العربية للجولف 2026
  • انطلاق آسيوية البولينج للرجال والسيدات اليوم 2026
  • المحامي صلاح الجلاهمة لـ"الشرق": تعديلات قانون المرافعات تسرع التقاضي وتعزز العدالة الرقمية 2026
  • وزير الأوقاف يشيد بمتسابقي «أول الأوائل» القرآنية 2026
  • الأنصاري: الوساطة ضرورة لمواجهة التحديات الجيوسياسية وتعزيز استقرار المنطقة 2026
  • اللجنة الأولمبية القطرية تعلن تنظيم دورة الألعاب الشبابية 2026 بمشاركة 338 لاعبا ولاعبة 2026
  • "الفردان للدراجات النارية" تطلق الدراجة الجديدة كلياً BMW F450 GS في بطولة العالم (MotoGP) 2026
  • مؤسسة ثاني بن عبدالله للخدمات الإنسانية تطلق مبادرة "طلابنا سند" من مدارس الأندلس الخاصة 2026
  • د. حمد بن عبد العزيز الكواري: إعداد دبلوماسيي المستقبل لمواكبة التحولات العالمية 2026
  • بنك دخان يعلن أسماء الفائزين بجوائز «ثراء» 2026
  • المناعي يرحب بافتتاح وكالة الأنباء الألمانية مكتبها بالمدينة الإعلامية 2026
  • بطولة العالم للرماية.. صربيا وكوريا واليابان تحجز مقاعدها في الأولمبياد 2026
  • الأمين العام للاتحاد العربي يتوج منتخب المغرب بكأس العرب لكرة القدم الشاطئية 2026
  • وزارة التربية تصدر دليلا تنظيميا للارتقاء بالبيئة المدرسية في قطاع التعليم الخاص 2026
  • تتويج الفائزين في فئة المغاتير ضمن مهرجانات نادي قطر لمزاين الإبل للموسم 2026 – 2027 2026
  • هيمنة أوروبية وصينية في سادس أيام بطولة العالم للرماية "الدوحة 2026" 2026
  • الإيطالي بيزيكي بطلا لجائزة قطر الكبرى للموتو جي بي 2026
  • وزير الاتصالات وتكنولوجيا المعلومات: استثمارات وابتكارات بقطاع الاتصالات ضمن الأجندة الرقمية 2030 2026
  • عبدالله بن ثاني يفتتح وحدة متطورة لحديثي الولادة بـ«الأهلي» 2026
  • البرنامج التأهيلي لـ«إعفاف» ينطلق بجامعة قطر 2026
  • رئيس مجلس أمناء متاحف قطر تفتتح معرض "قوارب تلوح من الأفق البعيد: إرث الخزف الصيني عبر البحار" 2026
  • وزير التجارة والصناعة يفتتح النسخة السابعة من معرض "ابنِ بيتك 2026" 2026
  • انطلاق أعمال الاجتماع الثامن للمديرين العامين للطيران المدني في الشرق الأوسط 2026
  •  رئيس مجلس أمناء متاحف قطر تعلن تأسيس مجلس قطر للأزياء والحرف 2026
  • مجموعة تعمير توسّع استثماراتها في جزيرة قطيفان الشمالية بمشاريع جديدة 2026
  • قطر الخيرية تدعم المكفوفين في كوسوفا وألبانيا 2026
  • نائب رئيس الوزراء الليبي لـ "الشرق": نرحب بجهود الوساطة القطرية لدعم الحل السياسي 2026
  • إنجاز تاريخي.. بطلنا ناصر العطية يتوج ببطولة الشرق الأوسط للراليات للمرة 21 في مسيرته 2026
  • رئيس مجلس أمناء متاحف قطر تفتتح معرض "بيتي بيتك" 2026
  • رئيس مجلس أمناء متاحف قطر تفتتح معرضين فنيين في قصر فهد بن علي 2026
  • المركز القطري للصحافة يستقبل طلاب مبادرة صوت الدوحة 2026
  • منظمة الصحة العالمية.. الأخطاء التشخيصية الطبية تتسبب في 16% من الأضرار الصحية 2026
  • MINI قطر تحتفي بقصص النساء الملهمة وتجاربهنّ وتعزّز الوعي المجتمعي 2026
  • أحمد الهيل للمحاماة أفضل مكتب صاعد في المنطقة 2026
  • ليلة قطرية في باريس خُطّط لها قبل عشرين عاماً في الدوحة 2026
  • إنشاء لجنة أمنية قطرية لبنانية.. وزير الداخلية والبلديات اللبناني لـ "الشرق": دعم قطري للحكومة اللبنانية لبسط سيادتها 2026
  • المؤسسة القطرية للإعلام تنظم ندوات توعوية حول صناعة المحتوى الرقمي الهادف 2026
  • الدوحة تتسلّم علم دورة الألعاب الآسيوية البارالمبية وتواصل استعداداتها لاستضافة نسخة 2030 2026
  • بالشراكة بين قطر والأونكتاد.. المنتدى العالمي للاستثمار 2026 ينطلق الأحد 2026
  • بالصور والفيديو.. أمطار الخير تهطل على الدوحة ومناطق متفرقة من قطر وتساقط لحبات البرد 2026
  • ختام المرحلة الثانية لدورة المدربين فئة "A " 2026
  • وزير الدولة بوزارة الخارجية يلقي كلمة أمام الرابطة البرلمانية للوساطة من أجل السلام في اليابان 2026
  • المهندي ينتزع ذهبية الرماية بكازاخستان 2026
  • مشاركة عالمية في باها قطر الدولي الأسبوع المقبل 2026
  • سيلين تنتعش مع انطلاق موسم التخييم 2026
  • وزارة التربية والتعليم توقّع عقودًا لإنشاء أربع مدارس خاصّة توفّر 5000 مقعد دراسي 2026
  • النيابة العامة تختتم دورة إعداد المدربين TOT 2026 بالتعاون مع نظيرتها المصرية 2026
  • رولز-رويس موتور كارز الدوحة تحتفي بحِرفية التخصيص Bespoke عبر معرض مستوحى من اللؤلؤ 2026
  • دوري نجوم بنك الدوحة.. مدربا الشمال ونادي قطر يؤكدان جاهزية فريقيهما لمواجهة الغد 2026
  • مجموعة تعمير تطلق «مدينة إيفورا» في باكستان  2026
  • «بيمه» تعلن عن الفائز بمسابقة قارب تورنيدو 31 قدم وتسلمه الجائزة 2026
  • المهندي يفتتح آسيوية الطاولة بطشقند 2026
  • قطر وإندونيسيا وباكستان وتركيا توقع مذكرة تفاهم "بدر" لتعزيز التعاون في الصناعات الدفاعية 2026
  • رئيس مجلس الوزراء وزير الخارجية ووزير أوروبا والشؤون الخارجية الفرنسي يترأسان الحوار الاستراتيجي الرابع بين البلدين 2026
  • كرتي ونادي الامتياز القطرية يعززان مزايا المكافآت 2026
  • بمناسبة اليوم العالمي للصحة النفسية.. «مركز السنابل» ينظم فعالية توعوية بعنوان «من الرعاية إلى التعلق» 2026
  • بطولة كأس العالم للبليارد «10 كرات».. حسم 8 بطاقات مونديالية مؤهلة لمرحلة «ستيج 2» 2026
  • الفردان للسيارات تستعرض حلول BMW المتقدمة للحماية والاستخدام الرسمي خلال معرض ميليبول قطر 2026 2026
  • سمو الأمير والرئيس الفرنسي يعقدان جلسة مباحثات رسمية 2026
  • افتتاح الدورة الـ16 لمعرض ومؤتمر "ميليبول قطر 2026" بمشاركة أكثر من 270 جهة عارضة 2026
  • مستشار رئيس مجلس الوزراء المتحدث الرسمي لوزارة الخارجية يشارك في جلسة حوارية بمنتدى الأمن العالمي 2026
  • فن اللامتوقّع.. حين التقت «كيتا» بالأزياء الراقية في M7 2026
  • انطلاقة واعدة لمونديال البليارد «10 كرات» 2026
  • «التيسير للسيارات» تطلق دراجات SOUO النارية من GWM في قطر 2026
  • الإدارة العامة للأوقاف تتسلم مبنى إداريًا بمنطقة السد 2026
  • تألق آسيوي في ثاني أيام بطولة قطر الدولية السادسة للتايكوندو 2026
  • انطلاق جولة علم دورة الألعاب الآسيوية "الدوحة 2023" داخل قطر 2026
  • كلية المجتمع في قطر تحتفل بتخريج 1162 طالبا وطالبة في أكبر دفعة بتاريخها 2026
  • وزير الدولة للتعاون الدولي تشارك في جلسة حول الربط بين الدبلوماسية الإنسانية والأمن المائي 2026

[contact-form-7 id=”45ced39″ title=”Contact form 1″]

No Result
View All Result

الفئات

جمعية “اللجنة القانونية البلغارية – حماية المواطنين بالوسائل القانونية” (БЮК)
رقم التعريف الموحد للشركة (ЕИК): 205028308
بورغاس، شارع غلادستون رقم 18، 056/84 45 14

مجلس الإعلام الإلكتروني (SEM)
مدينة صوفيا، شارع شيبتشينسكي بروخود 69

هاتف: 02/ 9708810 هاتف: 02/ 9708812

البريد الإلكتروني: [email protected]

No Result
View All Result

الفئات

جمعية “اللجنة القانونية البلغارية – حماية المواطنين بالوسائل القانونية” (БЮК)
رقم التعريف الموحد للشركة (ЕИК): 205028308
بورغاس، شارع غلادستون رقم 18، 056/84 45 14

مجلس الإعلام الإلكتروني (SEM)
مدينة صوفيا، شارع شيبتشينسكي بروخود 69

هاتف: 02/ 9708810 هاتف: 02/ 9708812

البريد الإلكتروني: [email protected]

No Result
View All Result

الفئات

جمعية “اللجنة القانونية البلغارية – حماية المواطنين بالوسائل القانونية” (БЮК)
رقم التعريف الموحد للشركة (ЕИК): 205028308
بورغاس، شارع غلادستون رقم 18، 056/84 45 14

مجلس الإعلام الإلكتروني (SEM)
مدينة صوفيا، شارع شيبتشينسكي بروخود 69

هاتف: 02/ 9708810 هاتف: 02/ 9708812

البريد الإلكتروني: [email protected]

  • За Нас – агенция за разследваща журналистика ЮСТИЦИЯ – Бургас, България
  • Рекламирайте с ЮСТИЦИЯ
  • Прозрачно управление
  • Докладване на проблем
  • Условия за ползване
  • Защита на данните
  • Правила на форума
  • Политика за бисквитките
  • Екип
  • Помощ
  • Карта на сайта
  • Статистика
  • Реклама
  • Контакти
  • Етичен кодекс на българските медии
  • RSS емисия
  • Често задавани въпроси (FAQ)
  • Задайте въпрос във форума
  • Вестник “ЮСТИЦИЯ”
  • العربية
  • Dansk
  • Deutsch
  • Ελληνικά
  • English
  • български
  • Čeština
  • Español
  • Français
  • עברית
  • Hrvatski
  • Magyar
  • Italiano
  • Lietuviškai
  • Latviešu valoda
  • македонски јазик
  • Norsk Bokmål
  • Nederlands
  • Polski
  • Português
  • Română
  • Русский
  • Slovenčina
  • Slovenščina
  • Српски језик
  • Svenska
  • Türkçe
  • Українська
  • 日本語
  • ไทย
  • فارسی
  • 中文 (中国)
  • Беларуская мова
  • Deutsch Austria
  • Deutsch Switzerland
  • shqiperia
  • English USA
  • Bosanski

© 2026 JNews - قالب ووردبريس متميز للأخبار والمجلات من Jegtheme.

No Result
View All Result
  • أعلن معنا مع JUSTICE – IUSTITIA.BG
  • نبذة عنا – وكالة الصحافة الاستقصائية IUSTITIA – بورغاس، بلغاريا
  • الشرق الأوسط اليوم | أخبار عربية
  • آخر الأخبار من بلغاريا
  • الأخبار من بورغاس بلغاريا
  • أخبار من بلغاريا
  • الأهم من بلغاريا
  • التحقيقات
  • الفساد في بلغاريا
  • التحليلات
  • مقابلة من بلغاريا
  • الرياضة من بلغاريا
  • السياسة في بلغاريا
  • النظام القضائي البلغاري
  • فيديوهات من بلغاريا
  • لياقة بدنية
  • محكمة المقاطعة – بورغاس ومكتب المدعي العام في بورغاس
  • مقالات علمية من بلغاريا
  • الشرق الأوسط اليوم | أخبار عربية
  • العربية
    • العربية
    • Dansk
    • Deutsch
    • Ελληνικά
    • English
    • български
    • Čeština
    • Español
    • Français
    • עברית
    • Hrvatski
    • Magyar
    • Italiano
    • Lietuviškai
    • Latviešu valoda
    • македонски јазик
    • Norsk Bokmål
    • Nederlands
    • Polski
    • Português
    • Română
    • Русский
    • Slovenčina
    • Slovenščina
    • Српски језик
    • Svenska
    • Türkçe
    • Українська
    • 日本語
    • ไทย
    • فارسی
    • 中文 (中国)
    • Беларуская мова
    • Deutsch Austria
    • Deutsch Switzerland
    • shqiperia
    • English USA
    • Bosanski
  • جهات الاتصال

© 2026 JNews - قالب ووردبريس متميز للأخبار والمجلات من Jegtheme.

يستخدم هذا الموقع ملفات تعريف الارتباط. بمواصلة استخدام هذا الموقع، فإنك توافق على استخدام ملفات تعريف الارتباط. اطلع على سياسة الخصوصية وملفات تعريف الارتباط الخاصة بنا.