Китай не діятиме, як Росія, захопивши частину території Тайваню й чекаючи роками на повномасштабне вторгнення – безпековий експерт Джозеф Вен 2026

Тайвань – невеликий острів за тисячі кілометрів від України. Втім, він має доволі схожу з Україною проблему – життя під постійною загрозою від значно більшого та сильнішого сусіда.

Пекін говорить про так зване “мирне возз’єднання” – офіційну стратегію уряду КНР щодо приєднання Тайваню, яка базується на формулі “одна країна – дві системи”. Пекін пропонує Тайваню зберегти самоврядування, чинну соціально-економічну модель і власну владу в обмін на визнання влади материкового Китаю над островом. В той же час відпрацьовуючи сценарій, який може виглядати зовсім не мирно: китайські військові літаки вже регулярно входять у зону протиповітряної оборони Тайваню, а військові кораблі курсують навколо його вод.

Джозеф Вен багато років розмірковує саме над таким сценарієм. Співзасновник Taiwan Defense Studies Initiative – тайванської громадської організації, яка працює над посиленням оборонних досліджень і стратегічної обізнаності серед академічної спільноти Тайваню та ширшого громадянського суспільства, – Вен належить до нового покоління безпекових експертів, які намагаються відповісти на питання: як насправді може виглядати напад Китаю на Тайвань?

У розмові з “Українською правдою” Вен пояснює, чому Тайвань важливий для Вашингтона, чого Китай навчився на російських провалах в Україні, і чому, попри зовсім інше поле бою, Тайвань вважає український досвід одним із найцінніших.

Цей матеріал підготовлено в партнерстві з LMF 2026 (Львівський медіафорум). Його герой – спікер цьогорічної конференції.

“Тайвань значно важливіший для національних інтересів США, ніж Україна”

– Тайвань та Україну часто порівнюють у геополітичних дискусіях. Як ви вважаєте, це порівняння коректне?

– Якщо ми аналізуємо військове середовище, я б сказав, що це порівняння не зовсім коректне. Україна є закритим полем бою – це переважно наземна війна, тоді як Тайвань – відкрите поле бою – переважно морська та повітряна війна. Тому ці два випадки насправді не можна порівнювати.

З геополітичного погляду, я вважаю, що Тайвань значно важливіший для національних інтересів США, ніж Україна. Це безпосередньо пов’язано з американськими інтересами в Тихоокеанському регіоні ще з часів Другої світової війни.

Якщо Тайвань буде окупований Китаєм, це означатиме повний провал китайської політики США, яку вони проводять із 1949 року. Якщо Сполучені Штати не вирішать відмовитися від свого лідерства у світовому порядку, то вони не можуть мовчазно дозволити Китаю вторгнутися на Тайвань.

Натомість російське вторгнення в Україну для сучасних США виглядає радше як внутрішньоєвропейська справа.

– У Сполучених Штатах справді стверджують, що Вашингтон має більше зосереджуватися на Тайвані, ніж на Україні. Наприклад, Джей Ді Венс заявляв, що Тайвань важливіший для США, ніж Україна, через ключову роль у виробництві мікрочипів. Чи відчуваєте ви, що підтримка Тайваню з боку США посилилася?

– Я вважаю, що хоча на стратегічному рівні позиція США не змінилася, їхня тактична підтримка Тайваню значно зросла.

Наприклад, ми бачимо дедалі більшу кількість американських військових інструкторів, які прибувають на Тайвань, а також помітне зростання кількості тайванських військовослужбовців, яких відправляють до Сполучених Штатів на поглиблену підготовку. Це є відчутними доказами посилення тактичної підтримки.

– Дональд Трамп нещодавно відвідав Китай і сказав, що США не будуть захищати Тайвань і припиняють постачання зброї на острів, тому що Тайвань хоче розпочати війну з Китаєм. Чи довіряєте ви досі США, поки Трамп є президентом?

– Я насправді вважаю, що для Тайваню довіра до США – це не питання вибору між “довіряти” чи “не довіряти”. США наразі є єдиною країною у світі, яка продає Тайваню зброю, нашим єдиним військовим союзником і нашим єдиним “потужним” союзником.

Відповідно, у нас не так багато важелів впливу чи вибору – така доля маленької держави. Водночас, перебуваючи між США та Китаєм, Тайвань отримує чимало можливостей і перспектив, що, зрештою, є випробуванням мудрості тайванського керівництва.

Я вважаю, що як незалежна держава, що пишається своєю незалежністю, Тайвань не може очікувати, що інші країни допомагатимуть нам просто так лише тому, що ми відмовляємося бути під владою Китаю, або тому, що маємо демократичну систему. Ми також не можемо сприймати американську підтримку як щось гарантоване чи як їхній обов’язок.

Іншими словами, Тайвань має зміцнювати суспільну стійкість і демонструвати демократичному світу свою тверду готовність до самозахисту. Якщо говорити прямо, з огляду на бізнесове минуле Трампа, я б сказав, що нам потрібно “грати на його інтересах”.

Водночас ми не повинні надмірно провокувати Китай і не маємо повністю розривати всі форми взаємодії. Такий підхід дозволяє нам управляти ризиком конфлікту з Китаєм, зберігати міцні зв’язки з демократичним світом і водночас чекати на стратегічні можливості, вигідні для Тайваню.

“Нинішня політика Китаю щодо Тайваню залишається зосередженою передусім на “мирному возз’єднанні”

– Наскільки серйозним ви оцінюєте ризик військового конфлікту навколо Тайваню в найближчому майбутньому?

– Якщо під “військовим конфліктом” мається на увазі повномасштабна війна, я б сказав, що це малоймовірно. Але якщо йдеться про “ненавмисний або випадковий конфлікт”, то, на мою думку, ймовірність є доволі високою.

Причина в тому, що Пекін не має жорсткого плану військового “возз’єднання” з Тайванем; його нинішня політика щодо Тайваню й надалі зосереджена передусім на “мирному возз’єднанні”.

Водночас Китай регулярно чинить військовий тиск на Тайвань. У результаті контакти між морськими та повітряними силами обох сторін стають дедалі частішими. Це може не призвести до повномасштабної війни, але ймовірність непередбачуваного, раптового військового зіткнення активно зростає.

Насправді це форма стратегічного очікування – по суті, утримання позицій до моменту, коли виникне ситуація, яка буде для них абсолютно вигідною.

У цей період їхня головна стратегія полягає в тому, щоб домогтися ширшого міжнародного визнання політики “Єдиного Китаю”, одночасно підтримуючи безперервний військовий тиск на Тайвань. Вони намагаються накопичувати маленькі перемоги, щоб здобути велику.

Оскільки ставки повномасштабної війни надзвичайно високі, я погоджуюся, що такий підхід “сірої зони” справді є найкращою стратегією, яку Китай може реалізувати зараз.

– Деякі аналітики стверджують, що Китай готується не обов’язково до вторгнення, а до блокади. Наскільки серйозно Тайвань сприймає цю загрозу?

– Морські торговельні маршрути Тайваню є абсолютно життєво важливими. Якщо зовнішні морські шляхи постачання Тайваню будуть перекриті, острів негайно зіткнеться з критичною енергетичною кризою.

Через цю вразливість Тайвань останніми роками почав розвивати власну програму будівництва підводних човнів, а також розгортати берегові протикорабельні ракети. Значною мірою це пов’язано з тим, що ВМС Тайваню наразі не можуть отримати достатню кількість кораблів регіональної протиповітряної оборони. Ці ініціативи вже дали перші результати, тож я би сказав, що тайванський уряд ставиться до цієї загрози дуже серйозно.

– Чи може Китай спробувати завдати “декапітаційного удару”, насамперед націленого на політичне та військове керівництво Тайваню?

– Думаю, це було б надзвичайно складно. На відміну від Венесуели, Тайвань є сталою демократією з відпрацьованою системою передачі влади, тому стратегічна цінність такого “декапітаційного удару” не є дуже високою.

Відповідно, я не вважаю, що Китай спробує це зробити до початку війни. Натомість вони, ймовірніше, використовуватимуть правову війну – наприклад, односторонньо оголошуючи лідерів Тайваню “сепаратистськими злочинцями” – щоб зайняти морально вигідну позицію та сформувати міжнародний наратив про те, що Китай нібито просто здійснює внутрішнє правозастосування щодо Тайваню.

“Раптовий бліцкриг є вкрай малоймовірним”

– Які військові спроможності Китаю найбільш стрімко посилилися останніми роками й викликають найбільше занепокоєння у тайванських оборонних планувальників?

– Система озброєнь, яка останніми роками створює найбільший головний біль. Народно-визвольна армія Китаю останнім часом суттєво розширила свої підрозділи далекобійної реактивної артилерії.

Ця зброя надзвичайно дешева й доступна у великих кількостях. У разі конфлікту її можуть використати для того, щоб за дуже короткий час виснажити надзвичайно дорогі запаси тайванських систем ППО, а Тайвань наразі не має достатньо ефективної з погляду витрат стратегії протидії цьому.

– На вашу думку, чого Китай навчається з російсько-української війни?

– Не лише Китай – кожна країна у світі побачила колосальну силу й життєву важливість дронів у війні в Україні.

З моїх власних спостережень, після початку війни Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) часто ініціювала невеликі навчання із застосуванням дронів, а у квітні 2024 року офіційно включила операції з малими безпілотниками до офіційної програми підготовки сухопутних військ НВАК.

– Як, на вашу думку, Пекін відреагував на результати російської армії?

– Думаю, всі поділяють однакову думку щодо дій російської армії: це було жахливо.

Це, безперечно, зробило Пекін значно обережнішим у питанні можливого застосування сили проти Тайваню. Наприклад, війна в Україні довела, що покладатися виключно на удари балістичними ракетами для тривалого виведення з ладу ворожих аеродромів не настільки ефективно, як вважалося раніше.

– Путін погрожував захопити Київ за три дні. Як, на вашу думку, могли б виглядати перші 24–72 години китайської операції проти Тайваню?

– Оскільки Тайванська протока є передусім морським і повітряним полем бою, раптовий бліцкриг є вкрай малоймовірним – військові переміщення такого масштабу просто неможливо приховати.

Тому я вважаю, що за кілька днів до атаки Китай використав би “військові навчання” як привід для легітимізації розгортання своїх військ навколо Тайваню та маскування фактичної мобілізації сил.

“Досвід України у побудові цивільної оборони є безцінним для Тайваню”

– Так, ми вже бачили такі “військові навчання”, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Які уроки Тайвань одразу з цього виніс?

– Головний урок – критична важливість суспільної стійкості в обороні. Спочатку багато хто, включно зі мною, вважав, що Київ приречений. Але український народ довів, що його воля до спротиву значно сильніша, ніж будь-хто міг уявити.

Звісно, ця стійкість не виникла випадково. Після незаконної анексії Криму Росією у 2014 році Україна почала будувати комплексну систему цивільної оборони та програму суспільної освіти. Це критично важливий урок, який Тайвань має засвоїти.

Китай не діятиме як Росія, захопивши одну частину території й чекаючи роками перед початком повномасштабного вторгнення. Якщо війна в Тайванській протоці почнеться, це буде повномасштабний конфлікт із першого дня. Оскільки часу на реакцію буде дуже мало, досвід України у побудові цивільної оборони є безцінним для Тайваню.

– Чи співпрацює Тайвань з Україною у вивченні уроків сучасної війни?

– На офіційному військовому рівні можливість співпраці наразі дорівнює нулю. Частково це пов’язано з відсутністю в Тайваню формального дипломатичного визнання, а частково – з тим, що зовнішня політика України щодо Тайваню історично була дуже обережною. Тому я вважаю, що будь-яка змістовна взаємодія має починатися з поглиблення контактів між громадянським суспільством і неурядовими організаціями.

– Тайвань часто говорить про “асиметричну оборонну стратегію”. Що це означає на практиці?

– Насправді в самому Тайвані немає стовідсоткового консенсусу щодо того, якою має бути асиметрична війна. Найбільш суперечливим компонентом є національна програма будівництва підводних човнів, яка поглинає величезну частину оборонного бюджету, і досі тривають дискусії, чи забезпечить вона реальну бойову спроможність.

Водночас є сфери, які майже не викликають суперечок – це розвиток дронів і берегових протикорабельних ракет.

– Ваша організація зосереджена на посиленні розуміння оборони серед громадянського суспільства. Чому це настільки ж важливо, як і військова готовність?

– Вивчення військових питань і Народно-визвольної армії Китаю є надзвичайно нішевими та непопулярними темами серед тайванської молоді. Порівняно з правлячою партією та військовим керівництвом, молоді люди не так гостро відчувають безпосередню загрозу з боку Китаю.

Наша мета – створити оборонно-орієнтовану дискусійну спільноту саме для тайванської молоді. Старше покоління важко переконати, тому робота з молоддю є значно реалістичнішим шляхом. У Тайвані майже ніхто раніше цим не займався, але це наша місія.

Водночас багато неурядових організацій докладають величезних зусиль до просування громадянської освіти. Їхній головний фокус – підвищення “обізнаності про Китай”, тобто допомога молодим тайванцям у розумінні того, яким режимом насправді є Комуністична партія Китаю, щоб їхнє перше знайомство з Китаєм не відбувалося виключно через TikTok.

– Хіба TikTok не заборонений у Тайвані?

– Ні, але застосунок Xiaohongshu (китайський аналог Instagram – УП) заборонений. TikTok у Тайвані переповнений дезінформацією, і, на мою думку, найбільше від цього страждають підлітки – як, імовірно, у будь-якій країні.

Оскільки Тайвань є демократією, юридичні процедури, необхідні для заборони застосунку, є надзвичайно складними. Тому я вважаю, що натомість ми можемо розвивати в учнів “обізнаність про Китай”.

Коли я навчався у школі, наші підручники розповідали лише про традиційний поділ влади та п’ятигілкову демократичну систему Тайваню, але майже не містили інформації про Комуністичну партію Китаю. Я вважаю, що ми повинні дати учням змогу краще зрозуміти Китай через шкільну програму.

– Що означає “всеохопна оборона суспільства” в практичному сенсі для Тайваню?

– “Всеохопна суспільна оборонна стійкість” – це ключова політика, запроваджена адміністрацією Лая Цінде (президента Тайваню – УП). Найважливіша мета цієї політики – забезпечити, щоб звичайні громадяни не ставали тягарем для суспільства під час надзвичайної ситуації, а в ідеалі були здатні допомагати іншим.

Навіть якщо держава має найкраще військове оснащення, якщо суспільство панікує і розпадається, військові операції втрачають внутрішній імпульс, необхідний для їхнього продовження.

– Якщо Китай ніколи не вторгнеться на Тайвань, але Тайвань десятиліттями готуватиметься до цього, чи можна буде вважати це успіхом?

– Ніхто не може дати точну відповідь, чи Китай справді колись вторгнеться на Тайвань. Але я завжди вважав, що коли йдеться про китайське вторгнення, то “якщо ти до нього готуєшся – воно не станеться, якщо не готуєшся – воно станеться”.

Ми можемо прожити сто років без війни, але не можемо дозволити собі жодного дня без оборонної готовності. Ми живемо в реалістичному й жорстокому світі: вага, яку ти маєш за столом переговорів, повністю залежить від твоєї військової сили та економічного впливу.

Аліна Полякова, УП

Китай не діятиме, як Росія, захопивши частину території Тайваню й чекаючи роками на повномасштабне вторгнення – безпековий експерт Джозеф Вен 2026 IUSTITIA.BG – Investigations 2009-2026 2026-05-31 03:58:00 Останні новини, світові новини, новини країни, найважливіші новини, останні новини, найважливіше, останнє дня, Правосуддя, Петро Нізамов, Пір’я, Петро Нізамов- Пір’я, Правосуддя bg, iustitia.bg, iustitia, iusticia, usticia, розслідування, Бургас, Болгарія, новини, термінові новини, новини дня, новини сьогодні, новини сьогодні, новини Болгарії, Новини з Болгарії, бліц-новини, головні новини, найважливіше, найбільш коментовані, останні новини, Бойко Борисов, новини, погода, коронавірус, новини, новини, погода, facebook, youtube, facebook, instagram, сьогоднішні новини, новини останньої хвилини, новини сьогодні, сьогоднішні новини, новини, новини bg, провідні новини, гарячі новини, новини bg, новинний сайт, всі новини, новини bg, новини останньої години, останні, останні новини bg, новини сьогодні, новини сьогодні, новини останньої години, останні новини, сьогодні, новини bg, новини, новини 24 години, vesti bg novini, світові новини, bird bg, bivol бг, бівол, труд бг новини, останні новини сьогодні, новини бг новини, привіт, Болгарія, герб політичної партії, Делян Пеєвський, скандальний, Болгарське національне телебачення, Вільна Європа, телебачення, скандал, ексклюзив, прямий ефір, прямий ефір зараз, тв, тв онлайн, телепрограма, бг, прямий ефір зараз, теленовини, онлайн, прямий ефір онлайн, суд, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, апеляційний суд Бургаса, прокурор Бургаса, прокуратура Бургаса, окружна прокуратура Бургаса, головний прокурор, Іван Гешев, прокурор Гешев, Цацаров, мвр Бургас, одмвр Бургас, одп Бургас, поліція Бургас, районна поліція Бургас, прокурор Цацаров, справи сгс, суд Варна, голова Верховного суду, судові рішення у цивільних справах, рішення у справах, суд Пловдіва, судове рішення, рішення у справах, Варна суд, кримінальні, справи, районні, рішення районного суду, робота в суді, голова Верховного суду, судді Верховного суду, Софійський суд, заступники суддів, Пловдів, Пловдівський суд, судді Пловдів, Верховний суд, Інспекторат Верховного суду, Вища судова рада, Верховний суд, Вища судова рада, адвокат, адвокат у кримінальних справах, адвокат у цивільних справах, адвокат у шлюбних справах, адвокат у адміністративних справах, кримінальне право, кримінальний процес, цивільне право, цивільний процес, адміністративне право, конституційне право,