У Франції щойно завершився третій Паризький форум з питань оборони та стратегії. Цей форум, організований під патронатом президента Еммануеля Макрона – один із найпотужніших тематичних майданчиків у Європі, який обʼєднує військових лідерів, експертів, представників урядів та громадськості для обміну думками, аналізу тенденцій у глобальній безпеці та розробки стратегій. Цього року він тривав три дні, з 24 по 26 березня. Фінальної цифри ще немає, але попередньо йдеться про тисячі відвідувачів і сотні спікерів.
Я розповідала про український досвід під час панелі, присвяченої громадянській силі України. А поза тим – намагалася відвідати й інші панелі форуму, про санкції, кібербезпеку, гуманітарну діяльність, тощо. Але скажу чесно: одній людині це було практично не під силу – завелика концентрація важливих подій в обмеженому часовому проміжку.
Мій головний висновок із кількох днів дискусій такий – Європа нарешті почала рухатися у напрямку, який Україна вже була змушена пройти під тиском повномасштабної війни. Йдеться не лише про переозброєння чи збільшення оборонних бюджетів, а про глибшу трансформацію – відкриття і демократизацію самого сектору оборони.
Цей форум разюче відрізнявся від першого, де я була три роки тому. Тоді дискусії були переважно внутрішньофранцузькими, робочою мовою залишалася французька, а сам сектор оборони виглядав закритим, майже герметичним для зовнішнього середовища. Цього року форум став по-справжньому міжнародним – англійська мова домінувала, склад учасників розширився, а Франція продемонструвала чітке прагнення вийти за межі власної оборонної традиції і позиціонувати себе як один із центрів формування європейської безпекової політики. Водночас це означає і поступове відкриття французької оборонної системи, яка історично була однією з найбільш закритих у Європі.
Найважливіша зміна – це поява нового розуміння ролі суспільства в обороні. Традиційно оборонний сектор існував як закрита вертикаль: інформація була обмежена, доступ для громадянського суспільства – мінімальний, а рішення ухвалювали вузьким колом представників державних і військових інституцій. Український досвід фактично зруйнував цю модель. Війна показала, що однієї армії недостатньо – армія не існує окремо від суспільства, вона виростає з нього і тримається на ньому.
Саме тому сьогодні в європейських дискусіях дедалі частіше звучить концепція тотальної оборони – підходу, який передбачає залучення всіх секторів: від громадянського суспільства до приватного бізнесу, від академічного середовища до технологічних компаній. І це вже не абстрактна теорія.
Європейські країни дивляться на Україну як на практичний приклад і бачать, що значна частина інновацій у війні прийшла не з класичних військових структур.
Український кейс демонструє, що громадянський сектор може бути джерелом критичних рішень – від розвитку дронів і аеророзвідки до створення інструментів громадського контролю.
Приватний сектор забезпечує швидкість і масштаб технологічних рішень, включно з цифровими системами, такими як додатки повітряної тривоги.
Паралельно виникають нові інституції, які раніше не сприймалися як частина оборони, – зокрема антикорупційні механізми, як-от Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України.
Це принципово змінює саму логіку безпеки. Антикорупцію і належне врядування більше не можна розглядати як другорядні або “допоміжні” елементи. Вони стають безпосередньою складовою оборони, оскільки забезпечують ефективність використання ресурсів, підвищують довіру до інституцій і зміцнюють стійкість держави. Саме цей підхід – інтеграція governance і defense – поступово починає знаходити відображення і в європейських дискусіях.
Однак паралельно з цим відкриттям оборонного сектору на форумі звучало ще одне, не менш важливе усвідомлення: війна, в якій перебуває Європа, вже триває, але вона не відповідає традиційним уявленням про війну.
Те, що раніше називали дезінформацією, дедалі частіше визначається як когнітивна війна. Йдеться не про окремі фейкові новини, а про системний вплив на мислення, сприйняття реальності та здатність суспільств приймати рішення.
Росія, Китай та інші актори не просто просувають свої наративи – вони змінюють рамку, в якій ці наративи сприймаються, використовуючи для цього розгалужені медійні екосистеми, соціальні мережі та мережі псевдоекспертів.
Ця діяльність відбувається в тому, що на форумі неодноразово називали “зоною нижче порогу” – under the threshold. Кібератаки, інформаційні операції, політичне втручання та економічний тиск здійснюються постійно, але не досягають формального рівня, який дозволив би класифікувати їх як акт війни і запустити відповідні механізми відповіді. У класичній війні існують чіткі рівні ескалації. У гібридній – таких порогів фактично немає.
Це створює фундаментальну асиметрію: авторитарні режими можуть діяти агресивно і системно, залишаючись формально в межах, які не провокують прямої відповіді, тоді як демократичні держави залишаються обмеженими власними правилами і процедурами.
У підсумку форум, на мою думку, продемонстрував дві паралельні трансформації. З одного боку, Європа поступово відкриває свій оборонний сектор, рухаючись у бік моделі, де оборона стає справою всього суспільства, а не лише військових інституцій. З іншого – вона лише починає усвідомлювати масштаби війни нового типу, яка вже відбувається без формального оголошення і без чітко визначених порогів.
Саме в цьому розриві між новим розумінням оборони і старими механізмами реагування сьогодні і знаходиться головний виклик для Європи.
Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)
Paris Defense and Strategy Forum: як Європа відкриває оборону і входить у війну без оголошення 2026 IUSTITIA.BG – Investigations 2009-2026 2026-03-27 17:06:00 Останні новини, світові новини, новини країни, найважливіші новини, останні новини, найважливіше, останнє дня, Правосуддя, Петро Нізамов, Пір’я, Петро Нізамов- Пір’я, Правосуддя bg, iustitia.bg, iustitia, iusticia, usticia, розслідування, Бургас, Болгарія, новини, термінові новини, новини дня, новини сьогодні, новини сьогодні, новини Болгарії, Новини з Болгарії, бліц-новини, головні новини, найважливіше, найбільш коментовані, останні новини, Бойко Борисов, новини, погода, коронавірус, новини, новини, погода, facebook, youtube, facebook, instagram, сьогоднішні новини, новини останньої хвилини, новини сьогодні, сьогоднішні новини, новини, новини bg, провідні новини, гарячі новини, новини bg, новинний сайт, всі новини, новини bg, новини останньої години, останні, останні новини bg, новини сьогодні, новини сьогодні, новини останньої години, останні новини, сьогодні, новини bg, новини, новини 24 години, vesti bg novini, світові новини, bird bg, bivol бг, бівол, труд бг новини, останні новини сьогодні, новини бг новини, привіт, Болгарія, герб політичної партії, Делян Пеєвський, скандальний, Болгарське національне телебачення, Вільна Європа, телебачення, скандал, ексклюзив, прямий ефір, прямий ефір зараз, тв, тв онлайн, телепрограма, бг, прямий ефір зараз, теленовини, онлайн, прямий ефір онлайн, суд, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, апеляційний суд Бургаса, прокурор Бургаса, прокуратура Бургаса, окружна прокуратура Бургаса, головний прокурор, Іван Гешев, прокурор Гешев, Цацаров, мвр Бургас, одмвр Бургас, одп Бургас, поліція Бургас, районна поліція Бургас, прокурор Цацаров, справи сгс, суд Варна, голова Верховного суду, судові рішення у цивільних справах, рішення у справах, суд Пловдіва, судове рішення, рішення у справах, Варна суд, кримінальні, справи, районні, рішення районного суду, робота в суді, голова Верховного суду, судді Верховного суду, Софійський суд, заступники суддів, Пловдів, Пловдівський суд, судді Пловдів, Верховний суд, Інспекторат Верховного суду, Вища судова рада, Верховний суд, Вища судова рада, адвокат, адвокат у кримінальних справах, адвокат у цивільних справах, адвокат у шлюбних справах, адвокат у адміністративних справах, кримінальне право, кримінальний процес, цивільне право, цивільний процес, адміністративне право, конституційне право,
