Восени 2026 року Росія масштабувала свої атаки по західному регіону України. Якщо в серпні реактивні дрони лише зрідка долітали туди, то вже в жовтні атаки стали масовими та повторюються по кілька разів на добу.
За 18–19 жовтня Повітряні сили знищили 36 реактивних БпЛА типу “Герань-2” та “Герань-4” над 5 областями: Рівненською, Хмельницькою, Тернопільською, Волинською та Львівською.
Підсиленням для росіян стали ретранслятори, які розташовані на території Білорусі й фактично стали коридором для ворожих дронів у західному напрямку, заявив президент Володимир Зеленський. Ці станції супроводжують БпЛА під час руху, забезпечуючи їх сигналом.
Речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі УП розповів, що режим Лукашенка допомагає Росії не лише підсиленням сигналу. Досить часто під час маршрутів російські дрони залітають і на білоруську територію.
“Вони можуть зайти з Чернігівської області, рухатися територією Білорусі, а потім залітати в Україну знову в межах Київської, Житомирської областей”, – пояснив Демченко.
Небезпека лише зростає, адже Росія хоче розмістити на території Білорусі ще й балістичні установки. Якщо ракети запускатимуть звідти, під прямою загрозою буде весь західний регіон, а час підльоту балістики до Львова чи Івано-Франківська, наприклад, обмежуватиметься кількома хвилинами.
Чи наважиться Лукашенко відкрито вступити у війну, дозволивши запуск балістики з території Білорусі? І чи реально заглушити сигнал ретрансляторів, які допомагають російським дронам? Розбираємо в матеріалі “Української правди”.
Ретранслятори: не нова історія
Роботу ретрансляторів у Білорусі Україна фіксує вже не вперше. Ще в червні 2026 року Зеленський говорив, що 4 ретранслятори в Гомельській та Брестській областях коригують удари “Шахедами” по українцях.
Тоді Зеленський поставив Лукашенку ультиматум: за тиждень припинити роботу ретрансляторів, інакше Україна зробить це сама. Після погроз Білорусь вимкнула підсилювачі сигналу.
Минуло три місяці – у вересні підсилювачі сигналу знову запрацювали. Речник ДПСУ Андрій Демченко пояснив, що не варто шукати прихованих мотивів у відновленні роботи ретрансляторів – Білорусь банально не витримує тиску Росії.
Для ворога ретранслятори є вагомим ключем до атак, адже з початку 2026 року РФ не має можливості вільно використовувати Starlink на ударних засобах. Україна зверталася до SpaceX через те, що російські дрони почали використовувати термінали Starlink для керування під час атак. Американська компанія почала блокувати термінали, які не пройшли верифікацію.
Росія працює над розробкою проєкту “Рассвет”, який може стати альтернативою американським супутниковим системам, але наразі рано говорити про повноцінне розгортання власної мережі. Її усе ще тестують, тож ретранслятори стали реальним “порятунком” в реалізації російських атак.
Як працюють ретранслятори?
Авіаексперт Анатолій Храпчинський розповів УП, що принцип роботи цих станцій доволі простий: за основу беруть звичайну телекомунікаційну вишку мобільного зв’язку, яка зовні нічим не відрізняється від цивільних об’єктів. На неї монтують цифрове обладнання для передачі та прийому радіосигналів, а також антени з високим підсиленням – їх направляють у бік повітряного простору України.
Конструкція підключається до стаціонарного електроживлення, а також працює на оптоволокні. Відтак налагоджується зв’язок між ударними групами безпілотників і командними пунктами, а сигнал може охоплювати територію на глибину до 140 кілометрів.
Мережа працює в такий спосіб, що безпілотник у повітрі не є кінцевим споживачем, він ретранслює сигнал для інших дронів. Якщо вежа на кордоні передає сигнал першому БпЛА на 100–140 кілометрів, то цей дрон може передати сигнал іншому ще на 50–70 кілометрів, пояснює авіаексперт.
Пряма мова Храпчинського: “Завдяки побудові багатострибкового повітряного ланцюжка ударна група може просуватися вглиб території України на 200 кілометрів, а за сприятливих умов – і до 300”.
Один наземний ретранслятор здатен одночасно обслуговувати та тримати в мережі до 50 безпілотників, якщо йдеться про передачу невеликого обсягу даних. Якщо ж треба підтвердити ціль чи здійснити ручне наведення – ситуація суттєво змінюється. У такому режимі, як пояснює авіаексперт, одна базова станція може обслуговувати щонайбільше 1–3 дрони одночасно.
Пряма мова Храпчинського: “Цей технічний фактор прямо пояснює зміну тактики росіян, яку ми фіксуємо останнім часом: ворог дедалі частіше розбиває масовані нальоти на невеликі, компактні хвилі”.
Ретранслятор абсолютно однаково працює як щодо класичних безпілотників, так і щодо швидкісних реактивних версій. Ба більше, дешеві дрони часто прикривають своїм радіополем основний ударний ешелон, наголошує авіаексперт.
Де розташовані і скільки коштують?
Росіяни розміщують ретранслятори якомога ближче до кордону з Україною, щоб сигнал залишався стабільним. Між антеною та приймачем має бути гарна видимість, без серйозних перешкод. Що ближче до української території розташована станція, то менший вплив на якість сигналу мають рельєф і лісові масиви.
Фото з відкриття нової білоруської прикордонної застави в селі Гдень, яке відбулось 9 квітня, є доказом розташування станцій. Храпчинський зауважив на опублікованих знімках вежу з великою кількістю антенного обладнання. Від неї до кордону з Україною всього 1,8 кілометра, а пряма відстань до центру Києва складає приблизно 100 кілометрів.
Джерело: Гомельщина офіційно
Окрім села Гдень, ретранслятори розташовані ще щонайменше в 4 білоруських населених пунктах Гомельської області, стверджує моніторинговий канал “єРадар”:
- місто Хойнікі – приблизно 45 кілометрів від кордону;
- село Махновичі – приблизно 35–40 кілометрів від кордону;
- село Дзербінка – приблизно 8–10 кілометрів від кордону;
- село Буда-Софіївка – менше ніж 5 кілометрів від кордону.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, з огляду на чутливість цієї теми, відмовились надавати УП інформацію про те, скільки рестрансляторів є на території Білорусі, тож офіційно ці дані не підтверджені.
Оснащення однієї базової вежі обходиться в середньому до 20 тисяч доларів. Щоб налагодити сигнал уздовж основних маршрутів прольоту, Росії достатньо розгорнути орієнтовно 18–22 таких станцій, вважає авіаексперт.
Пряма мова Храпчинського: “З фінансового погляду для Росії та Білорусі це “копійчане” рішення. Тут не використовують дорогі мілітарні технології – система будується на базі комерційних рішень подвійного призначення, переважно китайського виробництва”.
Чи є в України протидія?
Фізичне знищення веж на білоруській території може стати ключовою пасткою, якої від нас чекає Москва. Прямий удар буде для Кремля ідеальним приводом для остаточного втягування білоруської армії у відкриті бойові дії.
Авіаексперт вважає, що найкращим розв’язанням проблеми ретрансляторів може бути спроба заглушити зв’язок між білоруськими вежами та російськими дронами за допомогою РЕБ.
Балістика: не нова історія 2.0
Ще на початку повномасштабного вторгнення Росія зосередила в Білорусі від 24 до 36 пускових установок. За даними “Беларускі Гаюн”, у 2022 році з білоруської території по Україні випустили щонайменше 721 ракету: використовували й “Іскандери”, і старі комплекси “Точка-У”, а також зенітні системи С-300 і С-400.
Тоді з білоруського напрямку масовано обстрілювали і Київщину, і Житомирщину, і північно-західні регіони. Проблема України була у повній відсутності комплексів Patriot чи SAMP/T, тож будь-який пуск “Іскандера” означав фактично гарантований приліт.
У 2026 році мета Росії дещо інша – розтягнути наші дефіцитні засоби, до яких немає ракет протиповітряної оборони, зазначив авіаексперт.
У Білорусі й досі на постійній основі стоїть російський дивізіон “Іскандер-М”, а це чотири самохідні пускові установки. Також країна має балістичні установки ще з радянських часів – це 36 пускових установок “Точка-У” з модифікованими ракетами.
Та все ж Білорусь планує ще більше масштабувати ракетну інфраструктуру: журналісти проєкту “Схеми” (Радіо Свобода) фіксували підготовку до таких планів. Ще у вересні 2025 року з супутників було видно, що на базі 465-ої ракетної бригади в Осиповичах розбудували три капітальні спеціалізовані ангари.
Пряма мова Храпчинського: “Кожен такий ангар розрахований на повний дивізіонний комплект із 12–13 спецмашин: 4 пускові, 4 транспортно-заряджальні машини та техніка управління й забезпечення. Сумарно цей майданчик здатний штатно прийняти повноцінну ракетну бригаду – до 12 пускових установок та майже 40 одиниць супутньої техніки”.
Які ракети можуть запускати?
Якщо Росія втілить свої плани, то з території Білорусі застосовуватимуть різні типи озброєння, залежно від конкретних бойових завдань. При ударах по критичній інфраструктурі та логістичних хабах на заході України можуть використовувати модернізовану ракету “Іскандер-1000”, дальність якої до 550 кілометрів, вважає Храпчинський. Також на озброєнні є північнокорейські KN-23, які летять понад 600 кілометрів.
Пряма мова Храпчинського: “Росіянам навіть немає потреби заганяти ці наземні установки впритул до нашого рубежу, підставляючи їх під удар. Їм цілком достатньо працювати з глибини білоруської території, накриваючи Львівську чи Волинську області з часом підльоту в 2–3 хвилини”.
Якщо сучасні ракети з дальністю 500–600 кілометрів запускатимуть з полігонів Брестської та Гомельської областей – під загрозою опиняться не лише очевидні Луцьк і Рівне, які розташовані найближче, а й Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький – фактично весь західний тил аж до передгір’я Карпат, запевнив авіаексперт.
Час підльоту ракет до цих областей у разі запуску буде дуже малим:
- Луцьк та Рівне – до 1,5–2 хвилин;
- Львів, Тернопіль чи Івано-Франківськ – до 2,5–3,5 хвилин.
Пряма мова Храпчинського: “Для цивільного населення сигнал повітряної тривоги фактично лунатиме майже одночасно з вибухами або за лічені десятки секунд до прильоту, що повністю скорочує звичний часовий запас, який західні регіони мали під час атак крилатими ракетами чи “Шахедами”.
Чи реальна допомога партнерів?
При такому розвитку подій українська система протиповітряної оборони працюватиме в екстремальному режимі, пояснює авіаексперт. Допомога від союзників (коли вона є) в частині розвідданих і зараз є миттєвою – супутник фіксує тепловий факел двигуна ракети в перші секунди після запуску і одразу повідомляє про це. Тож пришвидшення в цьому питанні очікувати не варто.
Єдиний варіант, коли допомога партнерів справді буде дієва, це розміщення додаткових комплексів протиракетної оборони на українській території.
Звісно, порятунком для України була б американська база ПРО Aegis Ashore, яку відкрили в листопаді 2024 року в польському Редзіково. Однак це частина системи протиракетного захисту НАТО, а отже залежить від політичних рішень Альянсу, наголосив Храпчинський.
Чого чекати від Лукашенка?
Сценарій балістичних ударів по Україні з території Білорусі наразі залишається лише потенційним, а не неминучим розвитком подій. Усе залежить від того, чи наважиться Лукашенко піддатись тиску Росії та втягнути Білорусь у відкриту війну.
Експерт із питань Білорусі та Росії Ігар Тишкевич у коментарі УП припустив, що Лукашенко може виконати вимоги Кремля, якщо його переговорний трек зі США та Польщею провалиться. У вересні самопроголошений президент Білорусі зустрівся зі спеціальним посланником Трампа Джоном Коулом. Вони домовились про звільнення 25 білоруських політв’язнів в обмін на скасування санкцій США з двох білоруських компаній. Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що бачить можливість “розмороження” стосунків його країни з Білоруссю.
Наразі немає ознак, що налагодження відносин із Заходом може зайти в глухий кут, тож Лукашенку зовсім не на руку запускати ракети зі своєї території.
Пряма мова Тишкевича: “Він дуже любить владу. Власну владу. Зламати цю формулу може за однієї умови: якщо раптом вирішить, що бути президентом незалежної – або хоча б відносно незалежної країни – не так вигідно, як бути губернатором в Росії. Або в разі державного перевороту в Білорусі, коли до влади приходять відверті назначенці з Москви – тоді так, ця ймовірність зростає в рази”.
Все ж деякі білоруси не такі впевнені у твердості позиції Лукашенка. Наприклад, білоруська журналістка Ксенія Галубовіч у коментарі УП висловилась, що самопроголошеному президенту Білорусі може бути не так просто відмовити Путіну.
Пряма мова Галубовіч: “Якщо Росія вирішить використати територію Білорусі для провокації або запуску балістичних ракет, можливості Мінська відмовити Москві будуть дуже обмеженими”.
Досвід співпраці чи то залежності Білорусі від Росії показує, що справді так і є. Протягом усього часу повномасштабного вторгнення в Україну білоруська військова промисловість працювала на користь Росії. З лютого 2022 року до серпня 2025-го Росія отримала від режиму Лукашенка озброєння щонайменше на 1,2 мільярда доларів, зазначає Білоруський розслідувальний центр.
Білоруси ризикують стати заручниками тиску Путіна на Лукашенка. Якщо самопроголошений президент дозволить запускати балістичні ракети з території Білорусі, географія війни може збільшитись на ще одну державу. Тоді білоруси, дуже ймовірно, зіткнуться з ударами у відповідь, як це нині відбувається в Росії.
Тетяна Кривішин, Наталя Боднар УП
Удар по Заходу: як і чим Білорусь допомагає Росії бити по Україні 2026
IUSTITIA.BG – Investigations 2009-2026 2026-10-21 09:53:00
Останні новини, світові новини, новини країни, найважливіші новини, останні новини, найважливіше, останнє дня, Правосуддя, Петро Нізамов, Пір’я, Петро Нізамов- Пір’я, Правосуддя bg, iustitia.bg, iustitia, iusticia, usticia, розслідування, Бургас, Болгарія, новини, термінові новини, новини дня, новини сьогодні, новини сьогодні, новини Болгарії, Новини з Болгарії, бліц-новини, головні новини, найважливіше, найбільш коментовані, останні новини, Бойко Борисов, новини, погода, коронавірус, новини, новини, погода, facebook, youtube, facebook, instagram, сьогоднішні новини, новини останньої хвилини, новини сьогодні, сьогоднішні новини, новини, новини bg, провідні новини, гарячі новини, новини bg, новинний сайт, всі новини, новини bg, новини останньої години, останні, останні новини bg, новини сьогодні, новини сьогодні, новини останньої години, останні новини, сьогодні, новини bg, новини, новини 24 години, vesti bg novini, світові новини, bird bg, bivol бг, бівол, труд бг новини, останні новини сьогодні, новини бг новини, привіт, Болгарія, герб політичної партії, Делян Пеєвський, скандальний, Болгарське національне телебачення, Вільна Європа, телебачення, скандал, ексклюзив, прямий ефір, прямий ефір зараз, тв, тв онлайн, телепрограма, бг, прямий ефір зараз, теленовини, онлайн, прямий ефір онлайн, суд, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, апеляційний суд Бургаса, прокурор Бургаса, прокуратура Бургаса, окружна прокуратура Бургаса, головний прокурор, Іван Гешев, прокурор Гешев, Цацаров, мвр Бургас, одмвр Бургас, одп Бургас, поліція Бургас, районна поліція Бургас, прокурор Цацаров, справи сгс, суд Варна, голова Верховного суду, судові рішення у цивільних справах, рішення у справах, суд Пловдіва, судове рішення, рішення у справах, Варна суд, кримінальні, справи, районні, рішення районного суду, робота в суді, голова Верховного суду, судді Верховного суду, Софійський суд, заступники суддів, Пловдів, Пловдівський суд, судді Пловдів, Верховний суд, Інспекторат Верховного суду, Вища судова рада, Верховний суд, Вища судова рада, адвокат, адвокат у кримінальних справах, адвокат у цивільних справах, адвокат у шлюбних справах, адвокат у адміністративних справах, кримінальне право, кримінальний процес, цивільне право, цивільний процес, адміністративне право, конституційне право,
