Останніми місяцями, Україна активно перетворюється на експортера безпеки: у форматі Drone Deal підписано угоди з Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром, підтверджено чотири підписані угоди із загальним переліком переговорів приблизно з 20 країнами.
Зеленський особисто запропонував Drone Deal королю Бахрейну під час першого в історії візиту українського президента до цієї країни. Географія охоплює Близький Схід, регіон Затоки, Південний Кавказ і Європу. Також президент анонсував розширення на ще один новий регіон.
Формат передбачає не разовий продаж, а довгострокове партнерство: спільне виробництво на місці, передачу технологій і навчання фахівців. Але хто з українців присутній у цих країнах поза межами оборонного треку?
У січні 2026 року на міжнародній програмі з мирного співіснування в Бахрейні серед учасників з понад 60 країн я була єдиною представницею України. Серед моїх одногрупників – більше 100 державних службовців та громадських лідерів з країн Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки. Серед присутніх на урочистих заходах – посли Ізраїлю, Італії та інших країн світу.
Україна досі не має посольства в Бахрейні. Перший візит їхнього міністра закордонних справ до Києва відбувся у 2023 році, через 31 рік після встановлення дипломатичних відносин. Зараз наша присутність у країні мінімальна.
Цей текст не є експертним аналізом регіону Перської затоки. Це мої спостереження, як керівниці української громадської організації, яка провела тиждень у Бахрейні в межах державної програми. Я спілкувалася з чиновниками та чиновницями шести країн Близького Сходу і зробила для себе кілька висновків про те, як українське громадянське суспільство може будувати стосунки з регіоном, з яким нас вже пов’язують 10-річні міждержавні угоди у секторі оборони.
Читайте також: Дрони-перехоплювачі для Близького Сходу: чи ризикує Україна власною безпекою, допомагаючи партнерам?
Поважайте стратегічну обережність
Бахрейн – найменша арабська острівна держава, із площею подібною до Києва. Він, як і інші країни Затоки, балансує між великими гравцями, з обмеженими ресурсами. Ця реальність знайома Україні: обидві країни знають, що таке жити поруч із агресивним сусідом, який історично заперечує їхню суверенність – Іран для Бахрейну, Росія для України. І обидві компенсують розмір стратегічною кмітливістю та міжнародними партнерствами.
До повномасштабного вторгнення зовнішня комунікація України була здебільшого спрямована на Захід: ЄС, США, Канаду. Арабські, африканські, латиноамериканські країни залишалися поза фокусом, зокрема і через обмеженість ресурсів. Як наслідок, під час голосувань в ООН, де далеко не всі країни Глобального Півдня підтримали Україну.
Бахрейн тісно взаємодіє із США, підписав Авраамові угоди з Ізраїлем і водночас підтримує відносини з різними регіональними акторами, у тому числі з (з великої літери). Це не байдужість до України. Це реалізм малої держави, зацікавленої у посередницькій ролі там, де це можливо; ми бачили це на прикладі Катару в контексті обміну дітьми.
Представляючи Україну в цьому регіоні, варто бути чіткими у меседжах щодо росії, але уникати надмірно різкої чи емоційної риторики, оскільки тут її сприймають як слабкість, а не як силу. Заклики „Слава Україні!“ і, тим більше, „Смерть ворогам!“ будуть зайвими. Неприйнятна і відкрита критика приймаючої сторони – у цьому регіоні це червона лінія.
Затока – регіон, де підтримку ще можна здобути. Але потрібно грати в довгу: не критикувати, не повчати, а наполегливо будувати стосунки. Підтримка, яку відчуваєш від жителів різних країн Затоки, а інколи навіть щирі побажання перемоги, перевершує навіть найбільш стримані очікування.
Працюйте за ієрархією згори вниз
В українському громадянському секторі ефективною є стратегія „знизу вгору“: знайти менеджера або активіста, який розуміє цінність пропозиції, і він просуває її далі в організації. У країнах Затоки цей підхід не працює. Менеджери середньої ланки не мають тієї самостійності у прийнятті рішень, до якої звик український громадський сектор. Потрібно отримати доступ до найвищої посадової особи у вашому полі зору, зробити стислий пітч, залишити візитівку і попросити контакт виконавця для продовження діалогу. Головне – продемонструвати повагу і „отримати дозвіл рухатися вниз ланцюгом“ .
Для українських молодих лідерів, які звикли діяти через горизонтальні мережі, це означає перекалібрування. Наша дипломатична та бізнес-культура побудована на горизонтальних зв’язках і неформальних домовленостях. У Затоці це можуть сприйняти з нерозумінням або як спробу обійти систему. Тут треба будувати вертикаль паралельно з горизонталлю, інакше випускники програм лишаються у своєму поколінні, а рішення продовжуватимуть ухвалювати без них. Той, хто розуміє логіку ієрархії, не підлаштовується, а отримує доступ до реальних рішень.
Читайте також: Іранський вузол Трампа: чому Україна може стати архітектором безпеки в Затоці
Показуйте те, чого в них немає
Коли учасники програми побачили додаток Дія на телефоні, це викликало щирий подив і захоплення. Рівень цифровізації державних послуг в Україні – один з найвищих у світі, і для регіону, який активно інвестує в технології, це потужний предмет для розмови. Після лютого 2026 року до цього додався ще один пункт: досвід протидії дронам та балістичним ракетам. 11 країн вже офіційно зробили запит до України щодо допомоги з ППО. Україні часто доводиться позиціонувати себе як країну, якій потрібна допомога. У Затоці потрібно навпаки: приходити з пропозицією. Технології для миру, штучний інтелект для соціального впливу, досвід цифровізації соціальних послуг під обстрілами – все це реальні активи, які цікавлять регіон. Саме навколо цих тем мені вдалося запропонувати співпрацю між організацією „Освічена ініціатива“ та Центром Короля Хамада з питань глобального співіснування та толерантності у Бахрейні.
Присутність – це вже результат
Програма мирного співіснування під патронатом Центру Короля Хамада в Бахрейні та Університету Миру ООН – це класичний інструмент „м’якої сили“, аналогічний американському Fulbright або британському Chevening, але з фокусом на міжконфесійний діалог і толерантність. Бахрейн повністю фінансує тижневе перебування 100 учасників з усього світу – дипломатів, держслужбовців, дослідників та представників громадянського суспільства – з амбіцією формувати мережу серед тих, хто приймає рішення.
На програмі цього року я була єдиною учасницею від України). Завдяки цій присутності мені вдалось налагодити контакти з більше ніж 20 державними службовцями з шести країн Близького Сходу. Фундамент знайомств був закладений на щирому співчутті до реальності, в якій ми з вами живемо.
Особисті розповіді про життя в Україні – це фундамент, який знадобиться у майбутньому. Навіть якщо конкретне партнерство не вдається побудувати одразу. .
Дефіцит довгострокових мереж, який потрібно закривати
Для довговічності, оборонне партнерство України і країн Затоки має базуватися на основі особистих контактів, спільних програм, бізнес-зв’язків та культурних обмінів. Зараз таких звʼязків у нас обмаль: у нас немає систематичних програм стажувань для студентів міжнародних відносин з Близького Сходу в Україні. Немає мережі випускників серед держслужбовців регіону, яка б працювала на українські інтереси. Нерозвинена інфраструктура відносин заважає представляти Україну цілісно: не тільки як країну, що воює, а як країну, що вміє вчитися, будувати і пропонувати.
Бахрейн, який за населенням є меншим за Харківську область, побудував таку мережу через освітню програму на 100 учасників на рік. Україні, з її реальним досвідом стійкості під ракетами, також вдасться це зробити, і це не питання лише до МЗС. Це питання до кожного університету, кожної ГО, кожного бізнесу, який бачить запрошення на захід у Затоці й вирішує, їхати чи ні. Відповідь однозначна – їхати.
У цьому контексті кожна українка і кожен українець, які беруть участь у міжнародній програмі, конференції чи бізнес-форумі в регіоні Затоки – це публічна дипломатія в дії. Не потрібен дозвіл МЗС, щоб представляти Україну. Потрібні готовність до діалогу, повага до контексту та наполегливість.
Анна Гарус, директорка громадської організації „Освічена ініціатива“, представниця українського громадянського суспільства в діалогах ООН з питань жінок, молоді, миру та безпеки
Уроки публічної дипломатії в арабському світі для України 2026 IUSTITIA.BG – Investigations 2009-2026 2026-06-11 11:18:00 Останні новини, світові новини, новини країни, найважливіші новини, останні новини, найважливіше, останнє дня, Правосуддя, Петро Нізамов, Пір’я, Петро Нізамов- Пір’я, Правосуддя bg, iustitia.bg, iustitia, iusticia, usticia, розслідування, Бургас, Болгарія, новини, термінові новини, новини дня, новини сьогодні, новини сьогодні, новини Болгарії, Новини з Болгарії, бліц-новини, головні новини, найважливіше, найбільш коментовані, останні новини, Бойко Борисов, новини, погода, коронавірус, новини, новини, погода, facebook, youtube, facebook, instagram, сьогоднішні новини, новини останньої хвилини, новини сьогодні, сьогоднішні новини, новини, новини bg, провідні новини, гарячі новини, новини bg, новинний сайт, всі новини, новини bg, новини останньої години, останні, останні новини bg, новини сьогодні, новини сьогодні, новини останньої години, останні новини, сьогодні, новини bg, новини, новини 24 години, vesti bg novini, світові новини, bird bg, bivol бг, бівол, труд бг новини, останні новини сьогодні, новини бг новини, привіт, Болгарія, герб політичної партії, Делян Пеєвський, скандальний, Болгарське національне телебачення, Вільна Європа, телебачення, скандал, ексклюзив, прямий ефір, прямий ефір зараз, тв, тв онлайн, телепрограма, бг, прямий ефір зараз, теленовини, онлайн, прямий ефір онлайн, суд, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, апеляційний суд Бургаса, прокурор Бургаса, прокуратура Бургаса, окружна прокуратура Бургаса, головний прокурор, Іван Гешев, прокурор Гешев, Цацаров, мвр Бургас, одмвр Бургас, одп Бургас, поліція Бургас, районна поліція Бургас, прокурор Цацаров, справи сгс, суд Варна, голова Верховного суду, судові рішення у цивільних справах, рішення у справах, суд Пловдіва, судове рішення, рішення у справах, Варна суд, кримінальні, справи, районні, рішення районного суду, робота в суді, голова Верховного суду, судді Верховного суду, Софійський суд, заступники суддів, Пловдів, Пловдівський суд, судді Пловдів, Верховний суд, Інспекторат Верховного суду, Вища судова рада, Верховний суд, Вища судова рада, адвокат, адвокат у кримінальних справах, адвокат у цивільних справах, адвокат у шлюбних справах, адвокат у адміністративних справах, кримінальне право, кримінальний процес, цивільне право, цивільний процес, адміністративне право, конституційне право,
