Кремль обіцяє гроші за народження дітей, розширює пільги для багатодітних сімей і демонстративно „піклується“ про вагітних студенток і школярок. Мова йде про величезні суми: до 2030 року на національний проєкт „Семья“ планується витратити суму, яка співмірна з двома українськими річними бюджетами в частині витрат.
Ці гроші підуть на заходи, які так чи інакше мали би стимулювати народжуваність: від пільгових іпотек для молодих сімей до пропаганди багатодітності.
Однак у них є проблеми. Моніторинг двох популярних у Росії соціальних мереж – Telegram і VKontakte, який ми провели на початку 2026 року, показує що абсурдні законодавчі ініціативи й нав’язлива демографічна пропаганда відверто дратують російське населення. А політика, яку російська влада називає „підтримкою сім’ї“, стає ще одним джерелом конфлікту між державою та суспільством.
Для того, щоб вести агресивні війни у майбутньому, росіянам потрібні в передусім люди. Тому нам критично важливо розуміти наскільки політика Кремля успішна у реалізації своїх демографічних програм.
***
Понад дві третини людства живе у країнах, де народжуваність не забезпечує відтворення поколінь. Проблема скорочення населення переслідує Україну з часу проголошення незалежності, але катастрофічною вона стала після початку повномасштабної війни та викликаної нею масової міграції: наразі сумарний коефіцієнт народжуваності у нас впав нижче одиниці.
Наш ворог перебуває у кращому становищі, однак все не так просто. У 2024 році в Росії народилося 1,22 млн дітей, що стало одним із найгірших показників у її сучасній історії. А сумарний коефіцієнт народжуваності наприкінці 2025-го становив 1,4 дитини на одну жінку. Нагадаю, що для простого відтворення потрібно 2,1.
Після вторгнення в Україну ця проблема набула для Кремля стратегічного значення – величезні бойові втрати та відтік молодого населення перетворили радянське гасло „бабы ещё нарожают“ на його новий політичний пріоритет.
Зовсім нещодавно Путін знову заявив, що „довгострокова задача полягає у збереженні та примноженні народу Росії“. Показник народжуваності у регіоні також був включений у оцінку ефективності роботи губернаторів. Вищі російські чиновники, такі як глава Радфеду Матвієнко повторюють: „щоб успішно забезпечити економічний та соціальний розвиток, облаштовувати нашу країну, забезпечити безпеку: росіян має бути набагато більше. … Успішність людини має вимірюватись не кількістю зароблених грошей чи марками автомобілів, а тим, скільки дітей народила ця сімʼя“. Такі заяви непоодинокі. Практично кожен російський „державник“ час від часу наголошує на необхідності „народжувати більше“.
„Батоги“ і „пряники“ сімейних цінностей
Росія має достатньо ресурсів, щоб активно впливати на свою демографічну політику. Так, у Кремля є широкий набір інструментів для підвищення народжуваності – від фінансових стимулів до прямих заборон.
„Пряників“ справді чимало: материнський капітал, сімейна іпотека, податкові пільги, підтримка багатодітних родин тощо.
На „виробництво“ нових солдатів Кремль грошей не жаліє. На національний проєкт „Семья“ у 2025–2030 роках планується витратити 17,9 трлн рублів (понад 200 млрд. дол), з них 3,2 трлн (38 млрд. дол.) – у 2026-му. Більшість цієї програми – різні матеріальні заохочення та пільги для сімей: іпотека за зниженими ставками, материнський капітал тощо. Однак, російська влада розуміє, що цього недостатньо. Ціль програми: підвищення сумарного коефіцієнта народжуваності до 1,593. Це далеко до цільового показника у 2,1.
Для тих, хто не спокуситься на фінансові заохочення, у російської влади є „батіг“ у формі пропаганди дітонародження та різноманітних заборон. Серед них – путінський закон про заборону „пропаганди відмови від дітонародження“, відповідальність за „схиляння до аборту“, заборона приватним клінікам проводити переривання вагітності, а останнім часом ще й обговорення у Госдумі та Російській православній церкві необхідності обов’язкової згоди чоловіка на аборт.
„Турбота“ держави про статеве здоров’я громадян іноді доходить до абсурду. Серед останніх владних ініціатив – направлення жінок, які не планують народжувати, до психологів, а чоловіків-любителів сауни – на спермограму.
І як би кумедно зі сторони не виглядали ці нововведення, з їхньою допомогою Кремль намагається наполегливо рухатися до своєї мети – подолання демографічної кризи. З іншого боку, ці ініціативи сприймаються населенням доволі критично, а інколи навіть вороже та формують ще один глибокий конфлікт у російському суспільстві.
„Нравится, не нравится – рожай, моя красавица“
У Join Ukraine ми проаналізували дискусії навколо питань дітонародження у понад 700 спільнотах у Telegram і VKontakte практично усіх регіонів Росії. Масштаб вибірки дозволяє нам бачити як окремі спалахи невдоволення, так і виразну суспільну тенденцію.
Найбільшу хвилю обурення росіян спричинили заяви про виплати вагітним студенткам і школяркам: 72% реакцій у Telegram були негативними, і лише 3% – схвальними.
Таку „підтримку“ сприйняли не як допомогу молодим жінкам, а як заохочення ранньої вагітності за рахунок відмови від отримання освіти й професійного розвитку.
Невдоволені користувачі соцмереж запитували: „А учится они когда будут?“, а інколи навіть роздумували: „Женщину толкают вместо карьеры рожать детей? А если не сложится брак, то как дальше будет? Государство о детях заботиться будет? Так нет же“.
Друге місце за рівнем негативу посіла тема обмеження абортів. Особливо непокоїла користувачів пропозиція влади дозволяти заміжній жінці переривання вагітності лише за згодою чоловіка.
Для прикладу, під одним із дописів у ростовському пабліку ця ідея отримала 1473 негативні реакції, під іншим, схожим за тематикою, але уже у воронезькому – 2023. У коментарях нагадували про переповнені дитячі будинки і про те, що заборона абортів не усуває причин, через які їх роблять.
Дуже не сподобалась росіянам й ідея їхнього МОЗ схиляти жінок до вагітності з допомогою психологів. Дописи про впровадження обов’язкових консультацій для жінок, які заявляють про відсутність планів мати дітей (березень 2026 р.), зібрали десятки тисяч пересилань та отримали практично повністю негативні реакції.
Суто економічні програми також не викликали особливого ентузіазму. Дописи про сімейну іпотеку сприймаються переважно негативно. Основна причина: вона стає все менш доступною для росіян через постійні зміни її умов і ріст цін на житло.
Відносно спокійно росіяни реагували на дописи про материнський капітал, але й тут з різкою критикою коментаторів зіткнулися спроби влади звузити можливості використання цих коштів.
„Сами рожайте!“: чому росіяни не підтримують демографічні ініціативи влади
Основою критики демографічних ініціатив Кремля з боку користувачів соцмереж була недовіра до влади та переконаність у її лицемірстві, що відобразилося у саркастичному заклику „сами рожайте!“. На цю тезу припало близько чверті аргументованих коментарів у Telegram та VKontakte.
Далі йшли цілком буденні аргументи: бідність, високі ціни й недоступність житла. Також коментатори обурювалися цинічності закликів народжувати більше на тлі систематичного закриття шкіл, пологових відділень і поліклінік, нерозвинутої інфраструктури тощо.
Помітною була й ксенофобська лінія – цілком передбачуваний наслідок багаторічної державної пропаганди, яка привчила росіян шукати винних серед мігрантів та інших „чужих“. Так, майже кожен сьомий змістовний коментар у Telegram та VKontakte стосувався того, що допомогу при народженні дітей начебто отримують „не ті“.
Про пряме втручання держави у приватне життя згадували рідше, але доволі послідовно. Ще обережніше говорили про війну: лише 5,8% коментарів у Telegram і 7,5% у VKontakte прямо пов’язували заклики народжувати з потребою поповнювати армію та компенсувати людські втрати на „СВО“. Втім, в умовах пануючих в Росії цензури й репресій, навіть такі цифри мають значення.
Найменше згадували про права жінок. Тут можна було б пожартувати, що права жінок у Росії настільки надійно захищені державою, що самим жінкам їх просто не видають. Однак, якщо говорити серйозно, то причина цього – масштаби пропаганди „традиційних цінностей“ і релігійного тиску, а також домінування патріархальних уявлень про сім’ю, особливо за межами міст-мільйонників.
Демографічні плани Кремля – чого чекати Україні?
Знати свого ворога – означає намагатися випереджати його хоча б на крок. Саме тому російська демографічна політика має для України не лише соціальний, а й безпосередній безпековий вимір.
За кампаніями з підвищення народжуваності та пропагандою багатодітності стоїть прагнення Кремля зберегти людський і мобілізаційний ресурс для майбутніх воєн. Російська влада й сама не приховує, що пов’язує чисельність населення з військовою силою, могутністю та статусом держави.
Навіть після завершення нинішньої війни Росія, найімовірніше, залишатиметься імперською та агресивною доти, доки існуватиме як цілісна політична система. Відновлення її мобілізаційного потенціалу через нові покоління може згодом обернутися для України черговою війною. Тим часом українське населення стрімко скорочується через воєнні втрати, міграцію та низьку народжуваність.
Часу на самозаспокоєння у нас немає. Нам уже потрібно готуватися до можливого нового протистояння, поєднуючи зміцнення оборони з підтримкою сімей, поверненням громадян, економічним розвитком і створенням країни, з якою люди не боятимуться пов’язувати власне майбутнє.
Кремль активно намагається залагодити демографічну кризу, однак більш успішно йому вдається поглиблювати конфлікт між населенням і владою. Наше завдання навіть важче, тому як мінімум, ми не маємо допустити російських помилок у реагуванні на демографічні проблеми.
Любов Цибульська, експертка зі стратегічних комунікацій та фахівчиня з питань гібридних загроз в Україні. Засновниця та чинна директорка ГО „Join Ukraine“
Діти для держави: чому демографічна політика Кремля провокує суспільний конфлікт 2026
IUSTITIA.BG – Investigations 2009-2026 2026-08-31 14:52:00
Останні новини, світові новини, новини країни, найважливіші новини, останні новини, найважливіше, останнє дня, Правосуддя, Петро Нізамов, Пір’я, Петро Нізамов- Пір’я, Правосуддя bg, iustitia.bg, iustitia, iusticia, usticia, розслідування, Бургас, Болгарія, новини, термінові новини, новини дня, новини сьогодні, новини сьогодні, новини Болгарії, Новини з Болгарії, бліц-новини, головні новини, найважливіше, найбільш коментовані, останні новини, Бойко Борисов, новини, погода, коронавірус, новини, новини, погода, facebook, youtube, facebook, instagram, сьогоднішні новини, новини останньої хвилини, новини сьогодні, сьогоднішні новини, новини, новини bg, провідні новини, гарячі новини, новини bg, новинний сайт, всі новини, новини bg, новини останньої години, останні, останні новини bg, новини сьогодні, новини сьогодні, новини останньої години, останні новини, сьогодні, новини bg, новини, новини 24 години, vesti bg novini, світові новини, bird bg, bivol бг, бівол, труд бг новини, останні новини сьогодні, новини бг новини, привіт, Болгарія, герб політичної партії, Делян Пеєвський, скандальний, Болгарське національне телебачення, Вільна Європа, телебачення, скандал, ексклюзив, прямий ефір, прямий ефір зараз, тв, тв онлайн, телепрограма, бг, прямий ефір зараз, теленовини, онлайн, прямий ефір онлайн, суд, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, окружний суд Бургаса, апеляційний суд Бургаса, прокурор Бургаса, прокуратура Бургаса, окружна прокуратура Бургаса, головний прокурор, Іван Гешев, прокурор Гешев, Цацаров, мвр Бургас, одмвр Бургас, одп Бургас, поліція Бургас, районна поліція Бургас, прокурор Цацаров, справи сгс, суд Варна, голова Верховного суду, судові рішення у цивільних справах, рішення у справах, суд Пловдіва, судове рішення, рішення у справах, Варна суд, кримінальні, справи, районні, рішення районного суду, робота в суді, голова Верховного суду, судді Верховного суду, Софійський суд, заступники суддів, Пловдів, Пловдівський суд, судді Пловдів, Верховний суд, Інспекторат Верховного суду, Вища судова рада, Верховний суд, Вища судова рада, адвокат, адвокат у кримінальних справах, адвокат у цивільних справах, адвокат у шлюбних справах, адвокат у адміністративних справах, кримінальне право, кримінальний процес, цивільне право, цивільний процес, адміністративне право, конституційне право,
